Бубі (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бубі
Bubi tribal flag.svg
Розселення і кількість
Кількість Понад 60 тис. осіб (2010)
Ареал Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
Близькі народи Фернандіно
Мова Бубі, англійська
Релігії Католицизм, протестантизм, африканські традиційні релігії

Бу́бі (також бубе, фернандці, єдійє, адіджа) — африканський народ в Екваторіальній Гвінеї. Первинне місце проживання — острів Біоко. Загальна чисельність — близько 61 тис. осіб, 55 тис. із них проживають в Екваторіальній Гвінеї[1]. Входить до етнічної групи банту.

Історія[ред.ред. код]

Острів Біоко бубі заселили у XIII столітті, після того як їх зігнали з континенту інші народи банту[2].

Коли 1968 року Екваторіальна Гвінея отримала незалежність від Іспанії, президентом став Франсиско Масіас Нгема. За його режиму було страчено, загибло у в'язницях чи емігрувало понад 2/3 народу (залишилось 80 тис. осіб)[3]. Це було пов'язано з тим, що президент вбачав загрозу в інтелігенції, а бубі здавна вважались джерелом розумних і заможних людей. З того часу ситуація покращилась не сильно, оскільки нині при владі племінник Франсиско Масіаса Нгеми — Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, який також належить до народності фанґ, що має перевагу над бубі у кілька разів. У політиці країни бубі мають слабкий вплив.

Традиційні заняття[ред.ред. код]

Займаються підсічно-вогневим землеробством, вирощують ямс, просо, банани. Також торгують кавою й какао та збирають плоди оливної пальми. Розвинено різьблення по дереву.

Суспільство[ред.ред. код]

Проживають великими родинами у сільських громадах, де розвинуті матрилінійні роди. Поселення є невеликими, де житлові будівлі — хижі з деревинними стінами й дахами з ліан і папороті.

Культура[ред.ред. код]

Мова[ред.ред. код]

Спілкуються мовою бубі бантоїдної групи мов. Існує 3 основних діалекти, поширених у різних частинах острова: північний, південно-західний і південно-східний. Вони, у свою чергу, поділяються на незначні варіації[4].

Культура[ред.ред. код]

Основу культури складають пісні, казки та прислів'я. Відомі виготовленням традиційних музичних інструментів леєбо — прикрашених дзвоників з кількома язичками.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість бубі сповідують католицизм, але є й протестанти, адвентисти сьомого дня та методисти. Залишились також прихильники традиційних вірувань.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Попов В. А. Буби // Народы и религии мира / Гол. ред. В. О. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999, с. 109.
  • Народы мира. Историко-этнографический справочник. Гол. Ред. Ю. В. Бромлєй. Москва. «Советская энциклопедия», 1988. Стор. 113
  • John B. Quigley, The Genocide Convention: an international law analysis, Ashgate Publishing (2006), p. 31
  • René Pélissier (1981–1982). Africa south of the Sahara: eleventh edition. Europa Publications Limited. p. 353–357
  • Antonio Aymemí (1942). The History of the Bubis on Fernando Po. Imprenta de Galo Saez. Chapter 9.

Посилання[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.