Будинок Масалітіної
| Будинок Масалітіної рос. Дом Масалитиной | |
|---|---|
 | |
| 47°13′30″ пн. ш. 39°43′49″ сх. д. / 47.2250972° пн. ш. 39.7303472° сх. д.Координати: 47°13′30″ пн. ш. 39°43′49″ сх. д. / 47.2250972° пн. ш. 39.7303472° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Місто | Ростов-на-Дону |
| Розташування | Ростов-на-Дону, Велика Садова вулиця, будинок 113 |
| Тип | будівля |
| Стиль | еклектика |
| Автор проєкту | Г. Н. Васильєв |
| Архітектор | Grigory Vasilyevd |
| Початок будівництва | 1890 |
| Побудовано | 1890 |
  Будинок Масалітіної Будинок Масалітіної (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок Масалітіної (рос. Дом Масалитиной; інша назва — Прибутковий будинок Ворожеіна, рос. Доходный дом Ворожеина) — будівля в Ростові-на-Дону, розташоване на перехресті Великої Садової вулиці і Кіровського проспекту. Побудована в 1890 році за проектом архітектора Г. Н. Васильєва в дусі еклектики[1]. На початку XX століття будинок належав купчисі П. К. Масалітіної. В даний час будівля займає ресторан «Нью-Йорк»[2]. Будинок Масалітіної має статус об'єкта культурної спадщини регіонального значення[3].
Історія[ред. | ред. код]
Прибутковий будинок К. А. Ворожеина був побудований в 1890 році за проектом архітектора Г. Н. Васильєва[1]. За даними на 1913—1914 роки будинок належав П. К. Масалітіної. У ньому розміщувалися: галантерейний магазин X. Мермелиштейн, фабрика з виробництва халви Н. М. Масалітіна, ковбасна фабрика Бейтлан і Кюнцельм, конвертна фабрика Н. I. Кравченко, годинниковий магазин Ф. Волошинової, товариство під фірмою Вейденбах[4].
У 1920-ті роки після приходу радянської влади будинок був націоналізований. На другому поверсі розмістилися житлові квартири. Під час Німецько-радянської війни був втрачений кутовий купол. Після закінчення війни його відновили в спрощених формах. У 1950-х роках перший поверх будівлі займали: «Перукарня», магазин «Кондитерські вироби», «Пивна»[4].
У 1990-2000-ті роки у будівлі кілька разів змінювався власник, і кожен з них вносив зміни у вигляд будівлі. На початку 2010-х років проводився ремонт будівлі. Будівельники відхилилися від проекту, в результаті чого будівля поміняло первісну кольорову гаму: перший поверх виявився пофарбований у зелений колір[5]. 28 вересня 2013 року в будівлі сталася пожежа[6].
Архітектура[ред. | ред. код]
Особняк займає торець кварталу на перетині Великої Садової вулиці і Кіровського проспекту. Будівля цегляна двоповерхова з многоскатной дахом. Споруда має прямокутну конфігурацію в плані, і коридорну систему планування[4].
Будинок Масалітіної побудований у дусі еклектики[1], в його архітектурі та оформленні поєднуються елементи бароко та класицизму. Композиційним ядром особняка є бельведер з куполом і шпилем в кутовій частині. Спочатку купол мав більш пишне оформлення: він був покритий «лусочками», а з боків знаходилися чотири слухових вікна. Купол завершується восьмигранним об'ємом, прикрашених барельєфами у вигляді ваз. Над цим об'ємом височів шпиль з кулею[4].
Фасади будівлі прикрашає цегляний декор. Перший поверх рустований. Основні входи виділені ризалітами, завершеними аттиками складної конфігурації. Віконні отвори оформлені профільованими лиштвами, сандриками та підвіконними нішами. Серед декоративних елементів будівлі: міжповерхових тяга, декоративні кронштейни, фриз, профільований карниз, пілястри[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Кукушин B. C. Эклектика // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону : ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.
- ↑ А. Оленев. «Нью-Йорк» закоптил ростовское небо // Вечерний Ростов. — 30 сентября 2013 года.
- ↑ Ростов-на-Дону (объекты культурного наследия регионального значения). Официальный портал Правительства Ростовской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
- ↑ а б в г д Доходный дом К.А. Ворожеина (Дом П. Масалитиной). voopiik-don.ru. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 15 жовтня 2013.
- ↑ Доходный дом Ворожеина не прошел проверку. ГТРК Дон-ТР. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 16 жовтня 2013.
- ↑ Евдокия Ветрова (28 вересня 2013). В центре Ростова загорелся ресторан «Нью-Йорк». donnews.ru. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е изд. — Ростов-на-Дону, 2002. — ISBN 5-8456-0489-3.