Будинок рад (Хмельницький)

1 = thumb = 2 = ]] =
Будинок Рад
майдан Незалежності України майдан Незалежності України
49°25′11″ пн. ш. 26°58′41″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Хмельницький
Тип	будівля
Стиль	Класицизм
Початок будівництва	1952
Побудовано	1954
Статус	Пам'ятка архітектури місцевого значення
Будинок Рад Будинок Рад (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Будинок рад (місто Хмельницький, майдан Незалежності) — головний корпус комплексу адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування Хмельницької області. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія

Центральна башта Будинку Рад

Будинок Рад має монументальний, урочистий вигляд і є одним із найкращих зразків повоєнної забудови м. Хмельницького. Він став головною домінантою центральної площі міста — Майдану Незалежності України. Площа сформувалась у середині 1950-х рр., коли характерною рисою в радянській архітектурній практиці повоєнного десятиріччя (1945-55 рр.) було широке застосування ансамблевої забудови. Яскравий приклад подібного архітектурного напрямку — формування ансамблю головної площі у м. Хмельницькому під час спорудження Будинку Рад. Площа у плані прямокутна, її просторовий обсяг із східного боку замкнули два триповерхові житлові будинки та триповерховий адміністративний будинок між ними, побудовані у 1952-54 рр. та витримані у класичних формах. Доповнювали ансамбль площі композиції зелених насаджень, ліпні вази для квітів, парапети з балюстрадою. У 1967 р. майдан отримав назву — площа Леніна. У 1970 р. перед Будинком Рад був встановлений пам'ятник В. Леніну (автори: скульптор Є.Кунцевич, архітектори А.Ігнащенко, Є.Перехрест), наприкінці 1980-х площа зазнала капітальної реконструкції (нове планування газонів, встановлені фонтани тощо). В 1991 р. площу Леніна перейменували на знак увічнення акту проголошення України незалежною державою (24.08.1991) на Майдан Незалежності. У 1992 р. пам'ятник В. Леніну демонтували та перенесли у міський парк культури та відпочинку. У Будинку Рад працювали відомі державні діячі України: 1956-59 — Бегма Василь Андрійович (1906–1965) — один із керівників партизанського руху 1941-44 рр. в Україні, командир партизанського з'єднання, генерал-майор, Депутат Верховної Ради СРСР і УРСР, у 1950-59 рр. — був 1-м секретарем Хмельницького обкому КПУ. 1959-63 — Ватченко Олексій Федосійович (1914–1984)-у 1959-63 рр. був 1-м секретарем Хмельницького обкому КПУ, у 1964-76 рр. очолював Черкаський та Дніпропетровський обкоми, з 1976 р. — Голова Президії Верховної Ради УРСР та заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР . Герой Соц. Праці. 1963-72 — Бубновський Микита Дмитрович (1907–1983) — в 1951-52 рр. заступник Голови Ради Міністрів УРСР, у 1952-54 рр. — 1-й секретар Вінницького обкому КПУ, в 1954-63 рр. — секретар ЦК КПУ, в 1963-72 рр. працював 1-м секретарем Хмельницького обкому КПУ, Депутат Верховної Ради СРСР і УРСР. Герой Соц. Праці. 1970-82 — Лісовий Тимофій Григорович (1923) — учасник Великої Вітчизняної війни, у 1970-72 рр. голова Хмельницького облвиконкому, в 1972-82 рр. був 1-м секретарем Хмельницького обкому КПУ, Депутат Верховної Ради СРСР і УРСР. Герой Соц. Праці. 1972-82 — Починок Макар Іванович (1921–1982) — учасник Великої Вітчизняної війни, з 1945 р. працював секретарем Волочиського та Славутського райкомів партії, з 1972 р. — другим секретарем обкому КПУ, а у 1974-82 рр. — головою Хмельницького облвиконкому. Герой Соц. Праці. Нині Будинок Рад займають обласна держадміністрація та обласна Рада.

Архітектура

Інтер'єр сесійної зали Будинку Рад (м. Хмельницький)

Триповерховий на високому цокольному напівповерсі, цегляний, тинькований. Зведений за проектом архітектора Гната Чекірди. Виконаний у характерному для радянської архітектури 1950-х рр. стилі, основою якого було використання форм і прийомів класики. У плані будинку виокремлюється центральна прямокутна частина та бічні великі Г-подібні крила. Над центральною частиною зроблена двоповерхова надбудова із двоярусною баштою, на якій з трьох боків (крім тильного) встановлено годинники. Загальна композиція споруди симетрична, з рівномірним ритмом віконних прорізів. На головному фасаді домінує ризаліт із парадним входом. Ризаліт на рівні другого-третього поверху має чотириколонний іонічного ордера портик, який візуально продовжений здвоєними напівколонами на всю його ширину. Загальний ритм колонади ризаліту підтримується сандриками, що спираються на колони, якими оздоблені непарні вікна другого поверху фасадів. Міжвіконний простір та наріжжя надбудови декоровано здвоєними пілястрами. Перший поверх споруди облицьований блоками під «рваций граніт». Споруду увінчує розвинутий карниз, надбудову — парапет, башту — високий шпиль. До поч. 1980-х рр. центральний ризаліт прикрашали виконані з цементу скульптурні композиції (по центру — щит із Гербом УРСР в оточенні прапорів, по боках — робітник та колгоспниця), шпиль увінчувала зірка (у сер. 1990-х рр. її замінено на малий герб України — Тризуб).

Джерела

1. Тимофеєва Л. О. Планування, забудова та економічний розвиток Проскурова в XIX — на поч. XX ст. // Наукові записки «Хмельницькому — 500». Хмельницький, 1993. — Вип. 1. — С. 3-18.
2. Кур'яков О., Кульбаба Л. Міська архітектура Проскурова — Хмельницького // Місто Хмельницький в контексті історії України. Матеріали наукової конференції, присвяченої встановленню дати «1431 рік» датою найдавнішої згадки про Хмельницький в історичних документах / Ред. кол. Баженов Л. В. та ін. — Хмельницький, 2006. — С. 161–166.
3. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Хмельницький: Хмельницький обласний краєзнавчий музей, 2008. — 160 с.
4. Западенко І. «До основанья, а затем…» Стан пам'яток архітектури та містобудування у м. Хмельницькому. Підсумки громадського моніторингу [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Хмельницькі краєзнавчі студії. Науково-краєзнавчий збірник. — Хмельницький, 2014. — Вип. 1. — С.88-95.