Бурнашов Геннадій Васильович
Геннадій Васильович Бурнашов | ||||
---|---|---|---|---|
Геннадий Васильевич Бурнашов | ||||
Народився |
27 квітня 1936 Іртиськ | |||
Помер |
3 листопада 2012 (76 років) Івано-Франківськ | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | письменник, публіцист, просвітянин, дослідник історії ОУН-УПА | |||
Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | |||
Нагороди | ||||
|
Генна́дій Васи́льович Бурнашо́в 27 квітня 1936, Іртиськ — 3 листопада 2012, Івано-Франківськ) — публіцист. Орден «За заслуги» III ступеня.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 27 квітня 1936 у місті Іртишськ (Казахстан). За радянських часів працював на склодзеркальному заводі, вчився у педагогічному інституті (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), працював у навчальних закладах
![]() |
1946 року дідусь і бабуся привезли мене до Станіслава, де після участі в Другій світовій війні оселилися мої батько і мачуха. Тут я закінчив середню школу, історико-філологічний факультет у педагогічному інституті, одружився з дівчиною-галичанкою з репресованої української родини. Її батько Федь Кобель був запроторений у сталінські табори ще за перших совітів[1]. | ![]() |
Закінчив історико-філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту. 25 років працював в системі туризму та екскурсій. Інвалід 2-ї групи.
У роки незалежності України розпочав громадську діяльність у товаристві «Меморіал».
- Сім'я
- Діти — Оксана і Василь.
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
Автор близько 50 книжок, серед яких «Полководець УПА», «Україна над усе», «У бій за волю». «Лицар великої ідеї», «Ми — українці», «Утаємничені замахи», «Полководець УПА», «Злочини більшовизму», «За державу билися свою», «Лицарі честі і чину», «Нескорені», «Страдницьке служіння Всевишньому» та інші. До 60-річчя УПА побачила світ його фундаментальна книжка «Не поляже наша слава».
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
Переможець всеукраїнського конкурсу, присвяченого 100-річчю від дня народження Степана Бандери, дипломант Всеукраїнського конкурсу імені Олекси Гірника.
Лауреат літературних премій імені Івана Франка, Марійки Підгірянки, Михайла Яцківа, Надії Попович.
Смерть[ред. | ред. код]
Помер 03 листопада 2012 року.
Пам'ять[ред. | ред. код]
27 квітня 2017 року в м. Івано-Франківську на вулиці Галицькій, 32 було відкрито пам'ятну анотаційну дошку Геннадію Бурнашову. Відкриття відбулося в рамках реалізації програми «Івано-Франківськ — місто героїв».
Посилання[ред. | ред. код]
- https://archive.today/20120721113944/http://nspu.org.ua/dovidnyk/Б
- Геннадій Бурнашов: Я пишаюся тим, що є українцем… [Архівовано 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- http://firtka.if.ua/?action=show&id=130178 [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |