«Меморіал» імені Василя Стуса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса»
Дата заснування 4 березня 1989
Тип Громадська організація
Голова Кубів Степан Іванович
Адреса

Київ, Україна,

вул. Багговутівська, 17-21
Офіційний сайт memorialstusa.com.ua

Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса» — утворена в 1989 громадська організація. Займається збереженням пам'яті про політичні репресії у УРСР у XX сторіччі та правозахисною діяльністю.

Історія[ред.ред. код]

Товариство «Меморіал» створене 28 січня 1989 року у Москві під назвою Всесоюзне добровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Одним з найактивніших засновників був видатний радянський дисидент і академік Андрій Сахаров. В майже всіх союзних республіках були утворені республіканські товариства, зокрема український «Меморіал». В 1992 році товариство отримало свою сьогоднішню назву «Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Меморіал».

Цілями «Міжнародного Меморіалу» є:

  • допомога у побудові розвинутого громадянського суспільства та демократичної правової держави, що виключає повернення до тоталітаризму;
  • участь у формуванні суспільної свідомості на основі цінностей, демократії та права, подолання тоталітарних стереотипів та затвердження прав особистості у політичній практиці та суспільному житті;
  • участь у відновленні історичної правди та шануванні пам'яті жертв політичних репресій тоталітарних режимів.

Ініціативна група по створенню Українського "Меморіалу" вперше зібралась 8 грудня 1988р. в "Будинку кіно" м. Київ, а 4 березня 1989р., у тому ж приміщенні відбулась установча конференція на якій був прийнятий статут та обрані керівні органи всеукраїнського Товариства "Меморіал".

Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. З квітня 1991 «Меморіал» носить ім'я Василя Стуса.

Участь у створенні взяли творчі спілки, редакції журналів, Інститут літератури АН України, митці, науковці, студентська молодь, активісти демократичного руху.

Основні завдання:

  • громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності;
  • увічнення пам'яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства.

Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, «Меморіал» організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів «Меморіалу» та проведених ним депутатів 17 квітня 1991 Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Статут Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса зареєстрований 25 грудня 1992 Міністерством юстиції України. Реєстраційне свідоцтво №362.

«Меморіал» виступив 1992 року ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему «Комунізм — глухий кут цивілізації»; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС-КПУ («Нюрнберг-2»); за його ініціативою було утворене депутатське об'єднання «Нюрнберг-2», організований міжнародний симпозіум «Голодомор-1933», проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення.

Діяльність[ред.ред. код]

«Меморіал» влаштовував:

  • документальні виставки репресованих художників Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Федосія Гуменюка, Веніаміна Кушніра, Галини Севрук, Людмили Семикіної та інших;
  • конкурси наукових робіт: «Війни Московії проти Русі»; «Сепаратизм і перспектива створення національних держав на території Російської Федерації»;
  • вечори пам'яті репресованих діячів культури, літератури, науки;
  • виступи в школах, інститутах, участь у радіопрограмах та телепередачах;
  • презентація фотоальбому присвяченого 25-річчю розпаду СРСР - "Біловезька угода 8 грудня 1991. Точка неповернення";
  • презентація фотолітопису "100 років Української національної революції 1917-1921";
  • презентація документального фільму «За Україну, за її волю!(миттєвості української історії)» з нагоди 100-річчя Української національної революції 1917–1921років;
  • відкриття фотовиставок: «Постаті Української національної революції 1917–1921» присвячена провідникам та діячам визвольних змагань – безпосереднім учасникам процесу державотворення та «Сто перемог України (1917-2017)» покликана переосмислити український досвід за останнє століття, висвітлити історичні успіхи та внесок українців у світову науку, культуру, цивілізацію, взяти на озброєння парадигму перемоги, а не поразки;
  • відкриття пам’ятної дошки на будинку, де мешкав видатний український державний діяч, правозахисник, дисидент і політв'язень, співзасновник Української Гельсінської Групи / Української Гельсінської Спілки та Народного Руху України - Михайло Горинь (1930-2013);
  • презентація книги Маркіяна Шашкевича «Читанка для діточок» - перший шкільний підручник укладений живою народною українською мовою (підготований до друку у грудні 1836 року, видавався у 1850 та 1853 роках).
  • презентація фотолітопису «Українська Повстанська Армія 1942-1954» з нагоди 75-ліття створення УПА.

За сприянням «Меморіалу» знято фільми й телевізійні передачі:

  • «Голод-33» (реж. О.Янчук),
  • «33-й, свідчення очевидців» (реж. М.Локтіонов-Стезенко),
  • «Ой, горе, горе…» та «Я єсть народ…» П.Фаринюка,
  • «Крик» О.Криварчука,
  • «Доля поета» про Івана Світличного,
  • «Батальйони НКВС» та «Любіть» (фільм про Биківню) Л.Букіна,
  • цикл фільмів про Соловки,
  • «Зона» реж. М.Мащенка,
  • фільм Р. і Б. Корогодських про українських дисидентів,
  • цикл з 12 телефільмів реж. Інни Страшко про репресованих письменників, про УПА,
  • фільм про В.Стуса «Просвітлої дороги свічка чорна» реж. С.Чернилевського та ін.

З травня 1989 «Меморіал» проводить у Биківнянському лісі під Києвом ушанування похованих тут сотень тисяч жертв НКВД. Київське відділення «Меморіалу» (голова Роман Круцик) розробило експозицію «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні. 1917–1991», у тому числі електронний варіант, кількома мовами. У 2005 р. «Меморіал» бере участь у створенні Українського Інституту національної пам'яті.

«Меморіал» створює програми для молоді «Меморіал — освіті», відеоархів та фотоархів у мережі інтернету, організовує таборівки для української молоді «Шляхами героїв» по місцях ОУН-УПА, експедиції на Дні пам'яті жертв репресій в урочище Сандармох та на Соловки.

Ідейні засади[ред.ред. код]

Основною метою організації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, політичних, правових, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів своїх членів та політв’язнів, репресованих та осіб, що зазнають не правового відношення до себе.

Основними завдання діяльності є:

  • сприяння процесам розвитку демократії в Україні;
  • ліквідація наслідків тоталітаризму у всіх сферах суспільного життя шляхом встановлення історичної справедливості;
  • збереження пам’яті про жертви Геноциду в Україні, увічнення пам’яті загиблих внаслідок політичного терору, голодомору та репресій з 1917 р. і до наших днів;
  • сприяння реабілітації жертв репресій, пошук місць масових поховань учасників визвольних змагань і жертв політичних репресій, проведення їх ексгумацій перепоховань та надання допомоги їхнім сім’ям згідно чинного законодавства;
  • внесення пропозицій до органів влади та місцевого самоврядування, що стосуються прав людини, прав репресованих, остарбайтерів, членів їхніх сімей;
  • проведення наукових досліджень в галузі історії, культури та права України;
  • сприяння відродженню духовної культури громадян України, а також українців, що мешкають за кордоном;
  • залучення молоді до роботи в організації, а також просвітницька робота в молодіжному середовищі;
  • пропаганда демократичних цінностей – пріоритету прав людини, віротерпимості, національної та расової рівноправності, політичного плюралізму.

Голови[ред.ред. код]

Видатні члени Меморіалу[ред.ред. код]

Танюк Леонід Степанович

Ємець Олександр Іванович

Кубів Степан Іванович

Гринів Євген Андрійович

Сергійчук Володимир Іванович

Шендеровський Василь Андрійович

Круцик Роман Миколайович

Моркяник Богдан Васильович

Грицьків Роман Ярославович

Баланюк Юрій Вікторович

Окоєв Іван Миколайович

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]