Буріші
(Перенаправлено з Буріши)
| Буріші | |
|---|---|
 Жінки-буріші з долини Хунза (Пакистан) | |
| Кількість | 87,000 (2000) |
| Ареал |
 Пакистан:Читрал, Долина Хунза[en]  Індія:Харі Парбат[en] (Джамму і Кашмір) |
| Мова | Бурушаскі, Кховар[1] |
| Релігія | Шиїти (ісмаїліти)[2], Шаманізм[3] |
Буріші (хунза) — народ, що проживає у високогірних районах Кашміру, що контролюється Пакистаном. Більшість проживає в долині річки Хунза. Налічується приблизно 87 тис. бурішів. Спілкуються мовою бурушаскі, що вважається ізольованою. Буріші сповідують мусульманство.
Історія[ред. | ред. код]
Хоч походження бурішів невідоме, стверджується, що вони «є корінним населенням північнозахідної Індії, та через міграцію індо-арійців[en] приблизно у 1800 році до н. е., вони були вимушені переселятись вище, у гори.»[4]
Територія, у якій зараз проживає більшість бурішів, була частиною тубільного князівства Хунза у Британській Індії, що згодом увійшло до складу Пакістану[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ TAC Research The Burusho. Tribal Analysis Center. 30 червня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2011.
- ↑ Shamans and mountain spirits in Hunza. (northern Pakistan) (англ.). 1 квітня 1994. Архів оригіналу за 5 листопада 2012.
- ↑ Studies on Iran and The Caucasus; The Taming of the Fairies. doi:10.1163/9789004302068_015. ISBN 9789004302068. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ West, Barbara A. (19 May 2010). Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania (англ.). Infobase Publishing. с. 139. ISBN 9781438119137.
Another, more likely origin story, given the uniqueness of their language, proclaims that they were indigenous to northwestern India and were pushed higher into the mountains by the movements of the Indo-Aryans, who traveled southward sometime around 1800 B.C.E.
- ↑ Haji, Qudratullah Beg (1980). Tarikh-e-Ehd Atiiq Riyasat Hunza (English Translation By Lt Col (Rtd) Saadullah Beg, TI(M) psc,) (англ.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Велика сучасна енциклопедія. У 10 т. Т.2 Б—Г / уклад. А. С. Івченко. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — 352 с.: іл. + мапи.