Кашмір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Кашміру. Зеленим зазначені терени, зайняті Пакистаном. Темно-коричневим — під контролем Індії Джамму і Кашмір, білим — Аксай Чин, зайняті Китаєм

Кашмір (कश्मीर). Суперечна область на північному-заході півострова Індостан, історичне князівство у Гімалаях. Поділ Кашміру не фіксований офіційними угодами про кордони, а сам регіон є місцем напруги між Індією та Пакистаном.

Кашмір межує з Афганістаном на півночі, Синьцзян-Уйгурським і Тибетським автономними районами Китаю на сході, штатами Індії Хімачал-Прадеш і Пенджаб на півдні і Пакистаном на заході.

Нині Кашмір поділений на індійський штат Джамму і Кашмір (разом з провінцією Ладакх) загальною площею 101 387 км² і населенням 10,1 млн осіб; напівавтономну пакистанську провінцію Азад Кашмір («вільний Кашмір») площею 85 846 км² і населенням 1,3 млн осіб; і терени під владою Китаю площею 37 555 км² і декількома тисячами мешканців. Загальна площа Кашміру становить 222 236 км².

Більшість населення Кашміру довгий час було мусульманським. За переписом 1901 року, який проводила Велика Британія, мусульмани становили 74,16 % населення, індуси 23,72 %, буддисти 1,21 %. Індуси мешкали головним чином в Джамму, де їх було трохи менше 50 % населення. У Кашмірський долині, мусульмани становили 93,6 % населення і індуси 5,24 %. Це співвідношення збереглося понад 100 років. Згідно з переписом 1941 року мусульмани становили 93,6 % населення Кашмірської долини й індуси 4 %. У 2003 році, відсоток мусульман в Кашмірський долині був 95 %[4], індусів 4 %;у той самий час у Джамму, відсоток індусів був 66 % і мусульман 30 %.

Частина Кашміру з 1947 року окупована мусульманським Пакистаном.

Площа окупованої зони — 30445  км²

Населення — 1,5 млн мешканців

Міста — Гілгіт, Скарбу

Територія «Азад Кашмір» («Вільний Кашмір»; на заході провінції) має власні законодавчі збори, які засідають у Музаффарабаді, тоді як Гілгіт і Балтистан (на півночі) перебувають під прямим правлінням з Пакистану.

Географія[ред.ред. код]

Кашмір умовно поділений на декілька природних областей, кожна з яких характеризується своїми геологічними і кліматичними особливостями.

Крайній південний захід Кашміру займає невелику частину Пенджабської рівнини, де є бідні ґрунти, практично непридатні для землеробства.

На північному сході рівнину змінюють пасма Передгімалаїв (Сиваликський хребет) висотою до 600—700 м над рівнем моря, а далі Малі Гімалаї, представлені хребтом Пір-Панджал з найвищою точкою — горою Татакуті (4743 м).

Між Пір-Панджалом та Головним Гімалайським хребтом (найвища точка — гора Нункун, 7135 м) простягається Кашмірська долина — велика міжгірська улоговина довжиною близько 200 км, завширшки більш ніж 40 км і висотою днища близько 1600 м над рівнем моря. Вона є найбільш заселеною областю Кашміру. Долина багата озерами, найбільші з яких — Вулар і Дал. Там же є судноплавна ріка Джелам, на березі якої знаходиться Срінагар  — столиця і найбільше місто індійського штату Джамму і Кашмір.

На сході від Великих Гімалаїв тягнеться нагір'я Ладакх  — важкодоступна і малодосліджена область (також має назву Малий Тибет), прорізаний долиною верхнього Інду. Ладакх зв'язує Гімалаї з Каракорумом.

Каракорум — друга за висотою гірська система світу (середня висота близько 5500 м) — нараховує вісім вершин вище 7500 м. З них восьмитисячник Чогорі, відомий також як К-2 (8611 м), по висоті менший тільки за Еверест.

Географічні об'єкти: пік Нанга Парабат (висота — 8126 м) у західних Гімалаях; Карокорумський перевал, ріка Інд, льодовик Балторо.

Історія[ред.ред. код]

Кашмір довгий час був важливим центром індуїзму, а пізніше буддизму. Протягом багатьох століть князівство Кашмір було перехрестям караванних шляхів між Далеким Сходом, Середньою Азією, Близьким Сходом і Південною Азією.

У 1349 Шахах Мірзах став першим мусульманським керманичем Кашміру і розпочав династію Салатін, заснувавши Кашмірський султанат. Наступні п'ять сторіч Кашміром керували мусульманські керманичі, серед них Султан Сікандар (також відомий як Бутшикан, або «бунтар»), який керував з 1398 року, Заін-ул-Абідін з 1420 року, Мугалс Mughals, котрий керував до 1751 року, та Дерраніс Афганський, при владі з 1752 до 1820.

У 1820 році сикхи під головуванням Ранжа Сінгх захопили Кашмір. У 1846 Гулаб Сінгх заснував династію Дограс яка під контролем Великої Британії керувала Кашміром до 1947 року.

Північ Кашміру була заселена переважно прибічниками ісламу, південь — індуїстами, а схід — буддистами. Мусульманське населення не раз бунтувало проти влади махарадж, але повстання кожен раз криваво придушувалося.[1]

Кашмірський конфлікт[ред.ред. код]

Кашмірський конфлікт — конфлікт між Індією та Пакистаном, що триває з 1947 року через приналежність території Кашміру. З кінця 1950-х років в конфлікт вступив Китай, під управління якого також відійшла частина території Кашміру.

Джамму і Кашмір - древня і красива земля, що споконвіків була мостом між Індією, Китаєм й Ірано-мусульманським світом. З давніх-давен тут існували міста з високорозвиненою культурою і майже до недавнього часу тут вдавалося відносно мирно жити послідовникам декількох протилежних релігій, а саме: мусульманам, індуїстам, та буддистам. Звичайно, протиріччя і війни, в тому числі і на релігійному грунті, мали місце протягом всієї історії Кашміру, але характер глобального протистояння вони отримали лише після звільнення Індії від британського колоніального панування. Багато в чому тут, безумовно, постаралися колонізатори, які накреслили штучні кордони для двох постколоніальних держав - Індії і Пакистану. Саме Англійці несуть левову частку відповідальності за триваюче геополітичне протистояння Індії та Пакистану. Колонізаторами було вирішено, по-перше, розділити Індію на дві держави (потім додалася третя - Бангладеш), а по-друге - зробити так щоб держави Індостану були в безперервному протистоянні. Одним з інструментів для цього і став кашмірський конфлікт. До того, як була проголошена незалежність Індії та Пакистану, мусульманське населення князівства Джамму і Кашмір прекрасно вживалось із індуістами махараджами і сусідні мусульманські правителі не висловлювали з цього приводу особливих претензій.[2]

Місця[ред.ред. код]

Срінагар (гінді श्रीनगर, урду سرینگر, англ. Srinagar, «багате місто» санскритом) — літня столиця Кашміру. Його візитівкою є будинки-кораблики (шікари), розташовані у три ряди на озері Даль. Пояснюють феномен таких будинків тим, що в часи британського правління місцеві закони штату Кашмір не дозволяли чужоземцям селитися на його землях. Європейці вирішили жити на воді. Тепер ці будинки-кораблики перетворилися на комфортабельні готелі. 

Пахалгам (або Пахалґам) (Урду: پہلگام, Хінді: पहलगाम) — місто що знаходиться на висоті 2740 метрів над рівнем моря в окрузі Анантнаг, Джамму та Кашмір, Індія. Одне з найпривабливіших для туристів місць Кашміру.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кашмир — Википедия. Процитовано 2017-02-07. 
  2. ilyaros. Кашмир: вечная война Северо-Западной Индии. Военное обозрение. Процитовано 2017-02-08.