Бюджет участі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бюджет участі, також Громадський бюджет, Партисипативний бюджет чи Партиципаторний бюджет,  — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту має змогу впливати на що витрачати муніципальний бюджет. В Україні почав набирати обертів із реформою Децентралізації.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше повний процес творення партисипативного бюджету відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року[1]. Це щорічний процес дискусії та ухвалення рішень, у якому тисячі мешканців міста вирішують, як видавати частину міського бюджету. У процесі загальнодоступних сусідських, районних і загальноміських зібрань громадяни й обрані бюджетні делегати голосують за те, які пріоритетні потреби профінансувати додатково і на якому рівні. На першому етапі сусіди обирають дільничних і «тематичних» делегатів, які потім на неофіційних зустрічах ухвалюють рішення про пріоритетні інвестиції, надаючи їм визначене число пунктів — чим більше, тим важливіша інвестиція. У другому раунді беруть спільну участь дільничні і «тематичні» збори, які вибирають депутатів до Ради партисипативного бюджету.

Бюджет участі в Україні[ред. | ред. код]

В Україні вперше бюджет участі було впроваджено в 2015 році в трьох містах: Чернігові, Черкасах та Полтаві[2]. Станом на 2018 ПБ діє у більш ніж 85 містах, зокрема у всіх обласних центрах крім Херсона[3]. Загальний розмір громадського бюджету у всіх українських містах, за весь час його проведення, становить близько 700 млн грн. Найбільший громадський бюджет у м. Київ - 150 млн грн[4].

У 2016 році українська технологічна громадська організація SocialBoost створила онлайн-платформу «Громадський проект», що допомагає українським містам автоматизувати процес партиципаторного бюджету[5]. «Громадський проект» існує в рамках проєкту USAID. SocialBoost є технічним партнером й відповідає за розробку та інтеграцію інформаційних систем з автоматизації процесу в 46 містах України . Серед них Київ, Львів, Дніпро, Суми, Тернопіль, Краматорськ.[6]

Громадський бюджет в малих містах[ред. | ред. код]

Місто Самбір — 35 тис. населення з бюджетом понад 3 млн грн. — отримало можливість використання досвіду польського міста Ряшів у створенні бюджету участі. «Самбірчани мають голос — пілотне впровадження партиципаторного бюджету» — це проєкт, який реалізується Самбірською Агенцією розвитку та Євроінтеграції, міською радою м. Самбора, Асоціацією інновацій та трансферу технологій «Горизонти» Республіка Польща  та  Фондом Міжнародної Солідарності Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії[7].

Проводиться конкурс проєктів [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.] міста Самбір на он-лайн платформі "Бюджет участі [Архівовано 23 листопада 2019 у Wayback Machine.]", яка створена громадською організацією "Платформа Громадський Контроль [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]" у співпраці з V-Jet [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.].

Критика[ред. | ред. код]

Критики цієї форми демократії вказують, що не існує законодавства, яке зобов'язувало уряди й органи самоврядування дослухатися до волі мешканців. Зазначається, що найчастіше учасниками місцевих зібрань є найбідніші мешканці та члени бразильської Робітничої партії та союзних їй організацій. Трапляється також так, що влада хоч і погоджується з постановами делегатів, але потім не застосовує їх на практиці, що також може ставити під сумнів результати досліджень на тему успіхів в імплементації нової форми участі громадян у громадському житті. Почавши від 2005 р., лівоцентристські власті міста Порту-Алегрі намагаються обмежити участь пересічних мешканців у процесі ухвалення рішень через централізацію управління, що веде до конфліктів по лінії «органи самоврядування — форуми делегатів».

Партиципаторний бюджет у світі[ред. | ред. код]

У цілому в Латинській Америці, Європі, США та Китаї така практика охоплює понад 250 міст. З муніципального бюджету може виділятись від 1 до 30 % на реалізацію проєктів, запропонованих громадянами[8].

У Європі проєкт підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччині, Іспанії та Великої Британії, зокрема, дільниці Берліна (Кройцберґ / Kreuzberg) і Лондона (Ледівелл / Ladywell). У Польщі від 2013 року інструмент партиципаторного бюджету використовується у Кракові. Також ПБ є дуже популярним способом передання влади мешканцям у містах Канади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Participatory Budgeting Project. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 10 листопада 2012. 
  2. Бюджет участі в містах України. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. 
  3. Громадський бюджет: чи готові мешканці та влада співпрацювати?. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 
  4. Бюджет участі | Громадський Проект Київ. Громадський Проект (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 27 липня 2017. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017. 
  7. arsambor.com. arsambor.com. Процитовано 4 листопада 2016. [недоступне посилання з липня 2019]
  8. Бюджет участі. Бюджетна бухгалтерія, № 31, Серпень, 2017 | iFactor. iFactor (uk-UA). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 

Ресурси Інтернет[ред. | ред. код]