Бізін
| Бізін | |
|---|---|
| лат. Bisinus | |
| Король Тюрингії | |
| раніше 459 — близько 507 | |
| Наступник |
Бертахар Бадеріх Герменефред |
| Народився |
5 століття |
| Помер |
близько 507 |
| Відомий як | король |
| У шлюбі з |
1-а:Базіна Тюрингська 2-а:Менія Лангобардська |
| Діти |
Від 2-о шлюбу: сини: Бертахар, Бадеріх, Герменефред |
Бізін (д/н — 507) — король тюрингів у 459—507 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
У другій половині 450-х років, у зв'язку з ліквідацією загрози з боку гунів, ряд споріднених германських племен об'єдналися у союз на чолі з королем Бізіном. 459 року Бізін і його дружина Базіна надали притулок вигнаному за насильства над своїми підданими королю салічних франків Хільдеріку I. Коли після 8 років вигнання Хільдерік I повернувся на батьківщину та знову став королем франків, до нього прибула Базіна, яка кинула чоловіка, і стала його дружиною[1][2][3]. Другою дружиною короля Бізіна стала лангобардка Менія, яка подарувала йому 3-х синів: Герменефреда, Бертахара та Бадеріха, які успадковували трон Бізіна після його смерті. Ймовірно, що Бізін був тією самою особою, що й король тюрингів Фісуд, чия дочка Ранікунда вийшла заміж за короля лангобардів Вако[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Григорій Турський. Історія франків. Книга 2. ст.11 [Архівовано 2012-05-10 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ [[Фредегар]] Хроніка. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 грудня 2014.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ Книга історії франків. [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.] 6-7 (рос.)
- ↑ Походження народу лангобардів
- ↑ Хронологія правління Бізіна через уривчастість історичних свідчень точно невідома. Деякі історики припускають, що у другій половині V століття в Тюрінгії правили два короля на ім'я Бізін: Бізін I (помер близько 487 року), у якого Хільдерік I знайшов притулок, і Бізін II, який був чоловіком Меніі та батьком Герменефреда, Бертахара, Бадеріха та Ранікунди.
Література[ред. | ред. код]
- Альфан Л. Варвары (от Великого переселения народов до тюркских завоеваний XI в.). — СПб. : Евразия, 2003. — 416 с. — ISBN 5-8071-0135-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Григорій Турський. Історія франків. Книга 2. [Архівовано 20 лютого 2012 у WebCite] (рос.)
- Фредегар. MGH (лат.)
- Книга історії франків. [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)