Бій на станції Лужани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій на станції Лужани
Схема бою за станцію Лужани. І — перша сутичка з румунським мотоциклетним підрозділом та їх відступ. ІІ — другий наступ румунських військ та взяття в полон українських вояків.
Схема бою за станцію Лужани. І — перша сутичка з румунським мотоциклетним підрозділом та їх відступ. ІІ — другий наступ румунських військ та взяття в полон українських вояків.

Схема бою за станцію Лужани.

І — перша сутичка з румунським мотоциклетним підрозділом та їх відступ. ІІ — другий наступ румунських військ та взяття в полон українських вояків.

Дата: 13 листопада 1918
Місце: Чернівецький округ (ЗУНР), станція у с. Лужани (Україна)
Результат: Полон частини українських добровольців, відступ українських частин до Галичини та продовження окупації Північної Буковини румунською армією
Сторони
Румунія Румунія Україна ЗУНР
Командувачі
Румунія ген. Якоб Задік

Румунія полк. Віктор Томоровеану

Румунія полк. Алекс Ротару

Україна четар Кавуля Василь Леонтійович

Україна сотник Омелян Кантемір

Військові сили
Румунія Румунія
  • 37-й піхотний полк
  • 16-й піхотний полк
  • батарея 12-го артилерійського полку
  • мотоциклетне відділення з кулеметами
Україна ЗУНР
  • бл. 40 добровольців
Втрати
Рум. оцінка: 1 — загиблий, 3 — поранених, 4 — зниклих безвісти

Укр. оцінка: 5 полонених, 1 — загиблий, здобуті 3 кулемети на мотоциклах

Рум. оцінка: 17 — полонених, 6 — кулеметів, 4 — ящики з боєприпасами та інша зброя

Укр. оцінка: 16 — полонених

Бій на станції Лужани (також бій за станцію Лужани, Лужанський бій, бій в Лужанах) — бій, що відбувся 13 листопада 1918 року на станції Лужани між військовими добровольчими підрозділами українців Буковини та передовими частинами 8-ї румунської дивізії генерала Якоба Задіка.

Учасники бою[ред. | ред. код]

Українська сторона[ред. | ред. код]

З українського боку в сутичці з румунськими військами брало участь близько 35 стрільців і старшин, які були направлені з Кіцманя; а згодом до них долучились добровольці з Шипинців.

За спогадами учасників тих подій в бою брали участь наступні буковинці: четар Василь Кавуля, хорунжий Медвідь, Василь Угринчук, старший сержант Гросман, Омелян Кантемір; підкріплення з Шипинців: Василь Мегера, Тодор Грекул, Іван Луцяк, Петро Котирло, Григорій Ілюк, Денис Царик.

Також є ряд невстановлених осіб, які фігурують у спогадах: хорунжий Д., десятник Б., стрілець Л., стрілець Г., стрілець К. Окрім цих осіб, «Енциклопедія ЗУНР» згадує про участь у бою: хорунжого Буцури Сидора, четаря Петрачика (Петрачека) Володимира.

Румунська сторона[ред. | ред. код]

У бою за станцію Лужани брали участь передові підрозділи 37-го піхотного полку (група «Олександр Добрий») 8-ї дивізії, які здійснювали розвідку території, а також 16-й піхотний полк (група «Сучава»), батарея 12-го артилерійського полку, мотоциклетне відділення з кулеметами.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]