Лужани (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Лужани
Вознесенська церква (1453-1455 рр.)
Вознесенська церква (1453-1455 рр.)
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Кіцманський район
Рада Лужанська селищна рада
Код КОАТУУ: 7322555400
Основні дані
Перша згадка 1453
Статус з 1968 року
Площа 8,15 [1] км²
Населення 4879 (01.01.2017)[2]
Поштовий індекс 59342
Телефонний код +380 3736
Географічні координати 48°21′47″ пн. ш. 25°45′43″ сх. д. / 48.36306° пн. ш. 25.76194° сх. д. / 48.36306; 25.76194Координати: 48°21′47″ пн. ш. 25°45′43″ сх. д. / 48.36306° пн. ш. 25.76194° сх. д. / 48.36306; 25.76194
Висота над рівнем моря 179 м
Водойма р. Прут, Совиця
Відстань
Найближча залізнична станція: Лужани
До райцентру:
 - фізична: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 17 км
Селищна влада
Адреса 59342 Чернівецька обл., Кіцманський р-н, смт Лужани, вул. Центральна, 37
Карта
Лужани. Карта розташування: Україна
Лужани
Лужани
Лужани. Карта розташування: Чернівецька область
Лужани
Лужани
Лужани. Карта розташування: Кіцманський район
Лужани
Лужани

Commons-logo.svg Лужани у Вікісховищі

Лужани — селище міського типу Кіцманського району Чернівецької області.

Назва[ред. | ред. код]

За нар. переказами, у давнину в цій місцевості була долина, в якій зростали великі луки. У писем. джерелах XVII ст. трапляються назви: Лежені, Лужени; у XVIII ст. — Лужен[1].

Історія[ред. | ред. код]

Тут знайдено знаряддя праці кам'яної доби. Лужани вперше згадуються 1453 року в госп. грамоті, в якій засвідчено придбання села за 400 турец. золотих боярином Федором Вітольдом у поміщика Костя Вранича. Спочатку Лужани входили до складу Молдовського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. Нині жителі переважно займаються с.-г. виробництвом, однак селище має й визначне промислове минуле. 1866 через Лужани прокладено залізницю, яка з'єднала Чернівці зі Львовом. 1898—1900 чеським інженером Пациком тут був споруджений цукровий завод. 1906 року від залізничної станції прокладено колію, тоді ж для потреб цукроварні придбано паровоз. 1944 року обладнання перевезено на цукрові заводи у Чернівцях і «Хрещатик». У 2-й пол. 1950-х рр. на території цукроварні ввели в експлуатацію лісотар. завод (згодом об'єднаний з Неполоковецьким деревообробним комбінатом у Кіцманському р-ні), у 1960-х рр. — додатково завод залізобетонних виробів і конструкцій.

У Лужанах є загальноосвітня школа; клуб, бібліотека, музична школа; лікарня. Є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Лужанський парк», закладений у XIX ст.[1].

За кошти благодійників та громади у Лужанах встановлено памятники Т. Г. Шевченку та Небесній Сотні.

Під час Революції Гідності мешканці Лужан брали найактивнішу участь. Після перемоги Майдану в Києві у Лужанах була створена найчисельніша в області сільська «народна самооборона» кількістю 300 чоловік, котра в період відсутності міліції протягом тривалого часу успішно стежила за дотриманням порядку та закону. З перших днів війни з Росією лужанці стали співзасновниками буковинського волонтерського руху. Лужанська волонтерська група «Допомога Українській армії Чернівці-Лужани» займається благодійною до сьогодні[3]

Населення[ред. | ред. код]

Перепис населення Румунії (1930)[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 1930 року[ro] у Румунії[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 2687 74,81 %
євреї 374 10,41 %
поляки 301 8,38 %
румуни 132 3,67 %
німці 72 2,00 %
росіяни 8 0,22 %
угорці 2 0,06 %
вірмени 1 0,03 %
серби, хорвати, словенці 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 2720 75,72 %
їдиш 302 8,41 %
польська 287 7,99 %
німецька 152 4,23 %
румунська 108 3,01 %
російська 8 0,22 %
чеська, словацька 8 0,22 %
угорська 3 0,08 %
сербська, хорватська, словенська 1 0,03 %
турецька, татарська 1 0,03 %
інші 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1979 1989 2001 2016
3,871 4,762 4,695 4 894

Національний склад (2001)[ред. | ред. код]

українці росіяни румуни
92 % 6,4 % 0,8 %

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
96,67 % 3,01 %

Персоналії[ред. | ред. код]

Визначні місця[ред. | ред. код]

Дзвіниця Вознесенської церкви
Найстаріша церква Буковини

В Лужанах розташована найстаріша церква Буковини — Вознесенська. Вона датується XV століттям. В 1968—1969 роках настоятелям церкви був майбутній архієпископ Никанор (Юхимюк).

26 жовтня 2014 року митрополит Чернівецький і Буковинський Данило освячує новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього селища; будівництво храму тривало 18 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Лужани — Енциклопедія Сучасної України
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Допомога Українській армії — Лужани
  4. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 2018-10-10.  (рум.)(фр.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]