Лужани (Україна)

селище Лужани
Найстаріша на Буковині Вознесенська церква (1453—1455) Найстаріша на Буковині Вознесенська церква (1453—1455)
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Мамаївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060370020053292
Основні дані
Засновано	1453
Перша згадка	1453
Статус	із 1968 року
Площа	8,15  км²
Населення	▼ 4738 (2023)
Поштовий індекс	59342
Телефонний код	+380 3736
Географічні координати	48°21′47″ пн. ш. 25°45′43″ сх. д.
Висота над рівнем моря	179 м
Водойма	р. Прут, Совиця
Відстань
Найближча залізнична станція:	Лужани
До райцентру:
- фізична:	12 км
До обл. центру:
- фізична:	17 км
Селищна влада
Адреса	59342 Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с-ще Лужани, вул. Центральна, 37
Карта
Лужани
Лужани
Лужани у Вікісховищі

Лужани — селище в Україні, у Мамаївській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Назва

За народними переказами, у давнину в цій місцевості була долина, у якій зростали великі луки. У писемних джерелах XVII століття трапляються назви: Лежені, Лужени; у XVIII століття — Лужен.

Історія

Станція Лужани, у дворі та навколого якої точився бій українців з частинами 8-ї румунської дивізії у 1918 році

В селищі знайдено знаряддя праці кам'яної доби. Лужани вперше згадуються 1453 року в господарчій грамоті, у якій засвідчено придбання села за 400 турецьких золотих боярином Федором Вітольдом у поміщика Костя Вранича. Спочатку Лужани входили до складу Молдовського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії, від 1774 — у межах Австрії (з 1867 — Австро-Угорщини). З 1918 року — у складі Румунії, з 1940 року — в Українській РСР, а з 1941 до 1944& рокиnbsp;— знову в складі Румунії. З 1944 року село перебувало у складі УРСР (СРСР), а з 24 серпня 1991 року — у складі незалежної України.

У 1866 році через Лужани прокладена залізниця, яка сполучила Чернівці зі Львовом. У 1898—1900 роках чеським інженером Пациком був споруджений цукровий завод. 1906 року від залізничної станції прокладена під'їзна колія для потреб цукроварні, а також придбано паровоз.

13 листопада 1918 року на станції Лужани відбувся бій між військовими підрозділами українців та передовими частинами 8-ї румунської дивізії генерала Я. Задіка, яка здійснювала просування на північ з метою повної окупації території Буковини та приєднання її до королівства Румунії.

1944 року обладнання цукрового заводу перевезено на заводи у Чернівці та «Хрещатик». У другій половині 1950-х роках на території цукроварні введено в експлуатацію лісотарний завод (згодом об'єднаний з Неполоковецьким деревообробним комбінатом у колишньому Кіцманському районі), у 1960-х роках — відкритий завод залізобетонних виробів і конструкцій.

Лужанський парк

За кошти благодійників та громади у Лужанах встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку та Небесній Сотні.

Під час Революції гідності мешканці Лужан брали найактивнішу участь. Після перемоги Майдану в Києві у Лужанах була створена найчисельніша в області сільська «народна самооборона» кількістю 300 осіб, яка в період відсутності міліції впродовж тривалого часу успішно стежила за дотриманням порядку та закону. З перших днів російсько-української війни лужанці стали співзасновниками буковинського волонтерського руху. Лужанська волонтерська група «Допомога українській армії Чернівці — Лужани» займається благодійною допомогою і понині.

9 серпня 2017 року, в ході децентралізації, селище увійшло до складу Мамаївської сільської громади.

У березні 2020 року село було епіцентром поширення коронавірусної хвороби в Чернівецькій області: з 25 зареєстрованих на Буковині випадків (станом на 21 березня 2020 року) один хворий виявлено саме в цьому селі.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району.

Населення

Перепис населення Румунії (1930)

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	2687	74,81 %
євреї	374	10,41 %
поляки	301	8,38 %
румуни	132	3,67 %
німці	72	2 %
росіяни	8	0,22 %
угорці	2	0,06 %
вірмени	1	0,03 %
серби, хорвати, словенці	1	0,03 %
не вказали	1	0,03 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	2720	75,72 %
їдиш	302	8,41 %
польська	287	7,99 %
німецька	152	4,23 %
румунська	108	3,01 %
російська	8	0,22 %
чеська, словацька	8	0,22 %
угорська	3	0,08 %
сербська, хорватська, словенська	1	0,03 %
турецька, татарська	1	0,03 %
інші	1	0,03 %
не вказали	1	0,03 %

Чисельність населення

1979	1989	2001	2016	2022
3,871	4,762	4,695	4,894	4,781

Національний склад (2001)

українці	росіяни	румуни
92 %	6,4 %	0,8 %

Перепис населення України, 2001 рік

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	4586	96,67 %
російська	143	3,01 %
вірменська	7	0,15 %
румунська	3	0,06 %
білоруська	2	0,04 %
польська	1	0,02 %
інші/не вказали	2	0,05 %
Всього:	4744	100 %

Особистості

• Грушко Григорій Григорович — доктор фізико-матиматичних наук, науковець Чернівецького університету.
• Володимир Катрюк — боєць 118-го батальйону шуцманшафту.
• Косинський Каетан (1847—1905) — український живописець.
• Манастирський Олександр Дмитрович (1857—1920; чернече ім'я — Артемон) — український письменник та драматург, історик етнограф, поет, православний церковний діяч.
• Шилепницький Іван Орестович — український державний і політичний діяч, колишній голова Чернівецької облради.
• Шелепницький Юрій Григорович — український футболіст.

Визначні місця

Дзвіниця Вознесенської церкви

В Лужанах розташована найстаріша церква Буковини — Вознесенська. Вона датується XV століттям, а за іншими даними — XIII століттям.

Найстаріша церква Буковини

У 1968—1969 роках настоятелям церкви був майбутній архієпископ Никанор (Юхимюк). 26 жовтня 2014 року митрополит Чернівецький і Буковинський Данило освячує новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього селища; будівництво храму тривало 18 років.

В селищі знаходиться парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Лужанський парк», закладений у XIX столітті.

Об'єкти соціальної сфера

• Середня загальноосвітня школа
• Клуб
• Бібліотека
• Музична школа
• Лікарня

Див. також

• Бій на станції Лужани
• Анексія Буковини Румунією

Джерела та література

• В. В. Головко. Лужани. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 289. — ISBN 978-966-00-1028-1.. [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Н. М. Катрюк, М. І. Лаєвська. Лужани. [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• Лужани.
• В Лужанах на Буковині освячено новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Банк даних Державної служби статистики України. [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
• Cities&towns of Ukraine. [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) (укр.)