Бій при Тіндарському мисі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій при Тіндарському мисі
Перша Пунічна війна
Дата257 рік до н.е.
МісцеТіндаріс (сучасна Тіндарида), Сицилія
Результат Перемога Римської Республіки
Сторони
Римська Республіка Карфаген
Командувачі
Гай Атілій Регул Серран Гамількар
Сили
невідомо невідомо
Втрати
9 кораблів потонуло 8 кораблів потонуло, 10 було захоплено

Битва при Тиндарісі — морська битва Першої Пунічної війни, яка відбулася біля Тиндаріса у 257 році до н.е.

Тиндарис був сицилійським містом, заснованим як грецька колонія в 396 році до н.е. Діонісієм І, розташованим на височині з видом на Тірренське море в затоці Патті269 році до н.е. Гієрон II, тиран Сіракуз, дозволив Тіндарісу стати базою для карфагенян, проте у 263 році до н.е. Гієрон перейшов на сторону Риму[1], знецінивши договір. Битва відбулася у водах між Тиндарисом і Ліпарськими островами, римським флотом командував Гай Атилій Регул[2]. Згодом місто відійшло до Римської республіки.

Напередодні[ред. | ред. код]

Після перемоги у битві при Мілах у 260 році до н.е. Римська республіка забезпечила собі морське домінування над Карфагеном у Першій Пунічній війні (втім морське панування Риму було після цього абсолютним впродовж усіх 3 воїн із Карфагеном), після чого римські легіони та флот закріпилися на Сицилії, у тому числі флот консула Гая Атілія Регула[3].

Битва[ред. | ред. код]

Флот Гая Атилія Регула стояв на якорі біля Тиндариса, коли він спостерігав, як карфагенський флот пропливав повз, але не в бойовому строю. Він наказав основним частинам своїх кораблів слідувати за передовими кораблями. Потім він взяв авангард із десяти кораблів і поплив до карфагенян. Карфагеняни помітили, що авангард випередив основні сили римського флоту і що інші римляни все ще сідали на їхні кораблі. Взявши на себе ініціативу, карфагеняни розвернулися і вступили в бій з римською ескадрою і потопили дев'ять кораблів.[4] Тим часом решта римського флоту прибула й вишикувалася. Потім римляни вступили в бій з карфагенянами, потопивши вісім і захопивши десять їхніх кораблів. Решта карфагенських кораблів відступили до Ліпарських островів.[5]

За цим морським боєм сталася битва біля мису Екном.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Hiero and Rome" from Polybius, Histories at Perseus
  2. Полібій, 1:25,1
  3. Полібій, 1:24
  4. Полібій, 1:25.3
  5. Полібій, 1:25.4

Література[ред. | ред. код]

  • Полібій '' Загальна Історія '', книга 1, голова 16, 24, 25\
  • Goldsworthy, A. 2001. The Punic Wars\
  • Hanson, V. D. 2007. Carnage and Culture: Landmark Battles in the Rise of Western Power
  • Hoyos, D. 2015. Mastering the West: Rome and Carthage at War. Oxford University Press \
  • The Cambridge Ancient History. Vol. VIII. Rome and the Mediterranean to 133 BC
  • Hoyos, D. 2010. The Carthaginians. New York: Routledge
  • Huss, W. 1985. Geschichte der Karthager. Munich: Beck \
  • Lancel, S. 1995. Carthage: A history. Translated by Antonia Nevill. Oxford and Cambridge, MA: Blackwell
  • MacDonald, E. 2015. Hannibal: A Hellenistic Life. Yale University Press.
  • Miles, R. 2011. Carthage must be destroyed: The rise and fall of an ancient superpower.