Білицький краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білицький краєзнавчий музей
49°15′11″ пн. ш. 34°16′37″ сх. д. / 49.25311111113888529° пн. ш. 34.27716666669444123° сх. д. / 49.25311111113888529; 34.27716666669444123Координати: 49°15′11″ пн. ш. 34°16′37″ сх. д. / 49.25311111113888529° пн. ш. 34.27716666669444123° сх. д. / 49.25311111113888529; 34.27716666669444123
Тип краєзнавчий
Країна  Україна
Розташування Білики
Кобеляцький район
Полтавська область
Адреса 39221 39220, Україна, Полтавська обл., Полтавський р-н, смт Білики, пл. Історична, 3.
Засновник Білицька селищна рада
Засновано 2021 р.
Режим роботи пн-пт, 9:00-18:00
Фонд 2 594 од.зб. (2021 р.)
Директор Євгеній Калашник
Білицький краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Білицький краєзнавчий музей
Білицький краєзнавчий музей (Україна)
Мапа

Білицький краєзнавчий музей — музей у смт Білики Полтавського району Полтавської області.Заснований у 2021 р., шляхом об'єднання Білицького літературно-меморіального музею Мате Залки та Білицького народного музею історії та художньо-ужиткового мистецтва. Є комунальним закладом Білицької селищної ради[1].

Будинок музею[ред. | ред. код]

Споруджено у 1905 р., як житло священика Миколаївської церкви, Олександра Івановича Кобищанова. Збудований із формованої цегли, на два димаря та початково перекритий залізом. Мав ґанок із навісом на піддашках, який у 1985 р. було замінено прибудованою цегляною верандою. Житлова площа 103 кв.м. Зазнав значних перепланувань. Ділянку довкола будинку займав фруктовий сад.

Навесні 1921 р. в будинку короткий час мешкав отаман Нестор Махно[2]. За радянської влади у будинку розташовувалася сільська (1923-1957), районна (1923-1925) селищна (1957-1979) ради, у 1941-1943 рр. - Білицька сільська управа. Рішенням виконкому Білицької селищної ради від 25 серпня 1979 р. будинок, де вона на той час розміщувалася, було передано з метою розширення художнього музею школи №1, відкритого 16 грудня 1972 р. вчителем образотворчого мистецтва Василем Архиповичем Курловичем. У колишньому адміністративному будинку музей було відкрито 25 грудня 1982 р.[3]

“Ця радісна подія відбувалася у святковій обстановці і була присвячена 60-річчю СРСР. На мітинзі були присутні понад 500 чоловік. У президіумі — Гамаль М.І., Срібний Д.К., Бородавка Д.Р., Тихоненко О., Худолій О.Б., Біловод І.А. По завершенню мітинга зав. відділом пропаганди РК КПУ Гамаль М.І. перерізає червону стрічку при вході в музей. Екскурсовод, Іванченко О.П. Запрошує присутніх оглянути експозиції музею...” (Курлович В.А. О силе и значении искусства, 1999)

Музейна колекція[ред. | ред. код]

Об'єднаний фонд Білицького краєзнавчого музею нараховує 2 594 одиниці зберігання та постійно поповнюється. Нові надходження передаються як місцевими мешканцями, так і з інших міст - Києва, Дніпра, Харкова.

Експозиція розділена на історичний та художній відділи. Містить палеонтологічні експонати, археологічні знахідки з території Біликів та їх околиць, велику етнографічну збірку керамічного посуду, текстилю, ужиткових речей, особисті речі біличан, матеріали до історії білицької промисловості, зібрання картин та скульптур місцевих художників, макети пам'ятників встановлених у селищі. Музей отримує на постійне збереження елементи військового спорядження, озброєння, військові трофеї що ілюструють сучасні події в державі. Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації музей отримав на постійне збереження унікальні археологічні знахідки датовані періодами фінального палеоліту, середньої та пізньої бронзи, ІІІ-V ст. н.е., ранньомодерним часом, виявлені під час фортифікаційних робіт та рекогностування у громаді підрозділом територіальної оборони[4][5].

Експозиція займає 6 залів та веранду музею. Перед музеєм встановлено роботи місцевого скульптора В.П.Петренка "Кобзар", "Гармата", "Палітра", а також створено лапідарій у якому експонуються надгробки[6].

Виставкова діяльність[ред. | ред. код]

Окрім постійної експозиції музей проводить тимчасові виставки на матеріалах музейної колекції, експонує виставки інших музеїв та установ.

Історичний відділ. 2021 р.

Представлено творчий доробок біличанина, краєзнавця, поета, народного депутата, заслуженого діяча культури України А.Т. Лати, картини художниці Н.В.Макєєвої, особисті речі та відзнаки меценатки, яка емігрувала до Франції, Марії Тамайо. Створюються тимчасові експозиції: "Історична Боярка", про один з історичних районів селища; "Майдан свободи", до Дня Гідності[7]. Регулярно експонуються виставки Українського інституту національної пам'яті [8][9][10][11]. На музейному блозі презентуються віртуальні виставки[12][13][14]. Проводяться спільні виставки з іншими музеями. Зокрема, спільно з Краєзнавчим музеєм міста Горішні Плавні до Дня українського козацтва у 2022 р., було презентовано виставку "...Советно, что муж с женою": козацькі містечка Полтавського краю[15][16][17]. Також було презентовано віртуальну екскурсію виставкою[18]. До роковин російсько-української війни музеї презентували спільний проєкт "Чорна рілля ізорана": археологія під час війни (з нових надходжень Білицького краєзнавчяого музею)"[19][20][21][22]. Після експонування у Горішніх Плавнях, проєкт було презентовано у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї[23]. Музей долучився до розробки та створення постійної експозиції російсько-української війни в Краєзнавчому музеї міста Горішні Плавні, другу чергу якої було завершено та відкрито 22 лютого 2024 рр.[24]

Екскурсійне обслуговування[ред. | ред. код]

Білицький краєзнавчий музей відвідують як місцеві мешканці, так і гості з інших міст - Дніпра, Кобеляк, Полтави, Харкова. Музей цілеспрямовано відвідують туристичні гуртки та клуби. У період повномасштабного вторгнення Російської Федерації проводяться комплексні екскурсії для внутрішньо переміщених осіб. Окрім екскурсій експозицією проводяться тематичні екскурсії присвячені фортеці сотенного містечка XVII-XVIII ст.[25], педагогічній діяльності Г.Г.Ващенка у Біликах[26], руїнами санаторію[27], місцями зруйнованих церков, до дерев'яних храмів - Іоанно-Предтеченського у Марківці, та Святого Духу у Чорбівці, у ботанічний заказник "Драбинівка" тощо.

Науково-дослідна діяльність[ред. | ред. код]

Екскурсія валами фортеці.

Музеєм постійно проводяться дослідження з історії, археології, біографістики, генеалогії, некрополістики, музеєзнавства, пам'яткознавства, архітектури Біликів та сіл, що входять у Білицьку територіальну громаду[28][29][30][31][32]. Проводяться дослідження понад 60-річної історії музейного закладу[33][34][35]. Спільно із колегами досліджуються джерела та пам'ятки Нижнього Поворскля[36][37][38]. Береться участь у конференціях, науково-практичних семінарах, круглих столах тощо ("Фортифікації в туризмі: потенціал, стан, промоція, інновації"[39], "Сучасний музей у суспільстві та його роль як інституції пам'яті",[40][41][42], "Museum education"[43], "Сучасний музей в умовах викликів мінливого світу: пошук балансу між традиціями та інноваціями", "Музей - платформа суспільного діалогу"[44], "Наукова спадщина вченої Віри Жук"[45], "Наукова спадщина історика Віктора Ревегука"[46] та ін.). Результати досліджень публікуються у наукових виданнях[47][48][49][50][51].

Популяризація музейної спадщини[ред. | ред. код]

Музей знімає та поширює відеофільми з історії регіону ("Білицьке городище"[52], "Білицький краєзнавчий музей (до 60-річчя музейницького руху в Біликах)"[53], "Незалежність: білицький вимір"[54][55], "Наша фортеця"[56][57], "Білики: речі довкола нас"[58]), долучається до місцевих масових заходів[59][60][61], проводить науково-популярні краєзнавчі лекції[62][63][64], бере участь в регіональних та всеукраїнських історико-культурних, літературних фестивалях ("Дорости до Тарасового слова"[65], "Україна – козацька держава"[66]), ініціює тематичні ефіри на обласному радіо[67] та презентації книжкових новинок у Білицькій громаді[68][69], співпрацює з виконавчим комітетом селищної ради[70][71], регіональними та обласними засобами масової інформації[72][73][74][75][76][77][78][79][80], веде блог[81], сторінки у соціальних мережах[82][83][84] та співпрацює із туристичними сайтами[85] і маркетплейсами[86][87].

Відділи музею[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ БІЛИЦЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ Україна, 39220, Полтавська обл., Кобеляцький р-н, селище міського типу Білики, ПЛОЩА ІСТОРИЧНА, будинок 3 Калашник Євгеній Станіславович. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  2. ↑ Калашник, Євгеній (06 листопада 2021). Біликів брід: Нестор Махно і Білики. Біликів брід. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  3. ↑ Калашник, Євген. Калашник Є.С. Зібрання громадського музею, як джерело історії малих міст та сіл (на прикладі Білицького народного музею історії та художньо-ужиткового мистецтва) // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. праць. – Вип. 29. – Київ: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2016. – С. 141 – 151. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  4. ↑ Павло Нечитайло, археолог, музикант, стрілець територіальної оборони ЗСУ. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
  5. ↑ Війна і археологія.
  6. ↑ Калашник, Євгеній. Калашник Є.С. Перспективи створення відділу «Лапідарій» у Білицькому краєзнавчому музеї // Культурологія та соціальні комунікації. М-ли міжнародної наукової конференції (17 – 18 листопада 2022 р.). – Харків: ХДАК, 2022. – с. 72 – 73. Процитовано 29 лютого 2024.
  7. ↑ Білицький краєзнавчий музей презентував тимчасову експозицію до Дня Гідності та Свободи // Колос. - 2021. - №100-101 (2 грудня). - с. 4.
  8. ↑ «Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці» завітали до селища Білики на Полтавщині. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 19 вересня 2021.
  9. ↑ «Фактор свободи» в Біликах. Тижневик «ЕХО» (укр.). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  10. ↑ Виставку Інституту нацпам’яті «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір» презентували у Біликах – Новини Полтавщини (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  11. ↑ До 100-річчя 2-го Зимового походу Армії УНР у Білицькій громаді експонують виставку «Українське військо: 1917–1921». Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.
  12. ↑ До Дня Незалежності України у Біликах показали віртуальну виставку | Вісті Полтавського району (укр.). 26 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
  13. ↑ «Нам пора для України жить!»: Білицький краєзнавчий музей до Дня Незалежності України презентував віртуальну виставку. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  14. ↑ Калашник, Євгеній (15 серпня 2023). Біликів брід: "Чорна рілля ізорана": археологія під час війни" (віртуальна виставка до Дня археолога). Біликів брід. Процитовано 17 вересня 2023.
  15. ↑ Хроники недели. Telegram. Процитовано 9 січня 2023.
  16. ↑ У Горішніх Плавнях триває виставка «...советно, что муж с женою»: козацькі містечка Полтавського краю. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
  17. ↑ Білики і Келеберда — сотенні містечка Полтавського краю (укр.), процитовано 9 січня 2023
  18. ↑ Виставка "...Советно, что муж с женою": козацькі містечка полтавського краю" (укр.), процитовано 9 січня 2023
  19. ↑ У Горішніх Плавнях презентували виставку «Чорна рілля ізорана»: археологія під час війни». Український погляд (укр.). 27 лютого 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  20. ↑ Археологічні знахідки в шанцях тероборони | Вісті Полтавського району (укр.). 28 лютого 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  21. ↑ Чорна рілля ізорана: археологія під час війни (укр.), процитовано 17 травня 2023
  22. ↑ Хроники недели. Telegram. Процитовано 17 травня 2023.
  23. ↑ Співробітництво музеїв із трьох районів Полтавщини // Вісті. – 2023. – № 20 (19 травня). – с. 2.
  24. ↑ У Горішньоплавнівському музеї відкрилася II експозиційна зала російсько-укаїнської війни. (укр.), процитовано 29 лютого 2024
  25. ↑ Екстурсія валами фортеці сотенного містечка. oktown.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  26. ↑ Екскурсія. oktown.com.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  27. ↑ Екскурсія руїнами санаторію. oktown.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  28. ↑ У Біликах створили відеоролик про земляків, які полягли за незалежність на російсько-українському фронті – Новини Полтавщини (укр.). Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  29. ↑ Справа № 4405, або Літо 1941-го в щоденнику очевидця. vechirka.pl.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  30. ↑ Еміграція підпоручника Рибалки, або Що спільного між Кустоловими Кущами та філософом Жаном-Полем Сартром?. Тижневик «ЕХО» (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  31. ↑ Калашник, Євгеній (15 травня 2022). Біликів брід: «Коршун», або п’ять арештів одного біличанина. Біликів брід. Процитовано 9 січня 2023.
  32. ↑ Калашник, Євгеній (09 серпня 2022). Біликів брід: Листи з Ефіопії: у пам’ять Юрія Михайловича Кобищанова (08.10.1934 – 29.07.2022). Біликів брід. Процитовано 9 січня 2023.
  33. ↑ Шість Днів народження Білицького краєзнавчого музею. «Античність». Тижневик «ЕХО» (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
  34. ↑ Шість Днів народження Білицького краєзнавчого музею. «Середні віки». Тижневик «ЕХО» (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
  35. ↑ Шість Днів народження Білицького краєзнавчого музею. «Новий Час». Тижневик «ЕХО» (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
  36. ↑ «Експонат, якого не повинно було бути». Музейники з Біликів та Горішніх Плавнів віднайшли унікальний генеалогічний документ // Вісті. – 2022. – № 34 (7 жовтня), с. 4
  37. ↑ Дослідники виявили унікальну сповідальну відомість Переволочної: скани генеалогічних джерел з Полтавщини з’явилися онлайн. ЗМІСТ (укр.). 19 вересня 2022. Процитовано 2 липня 2023.
  38. ↑ «Здесь положенъ соколской житель»: пам’ятник 1789 р. дослідили у Кобеляцькій громаді | Вісті Полтавського району (укр.). 26 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  39. ↑ ФОРТИФІКАЦІЯМ В ТУРИЗМІ – УВАГА НАУКОВЦІВ — Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. geo.knu.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  40. ↑ Адміністратор. У Шепетівці збирались музейники з 11 областей України — Сайт міста Шепетівка (Шепетовка). shepetivka.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  41. ↑ Музейники з Біликів і Горішніх Плавнів взяли участь у всеукраїнському семінарі Інституту нацпам’яті. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
  42. ↑ Сучасний музей як інституція пам'яті // Зоря Полтавщини. - 2021. - № 69 (1 жовтня). - с. 14.
  43. ↑ 20 вересня відбулось офіційне відкриття освітньої програми обміну досвідом Museum Education. www.museumsun.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  44. ↑ Білицький краєзнавчий музей на конференції у Львові / «Вісті» // Вісті. – 2022. – № 39 (18 листопада), с. 6.
  45. ↑ Оунб, Відділ Краєзнавства Полтавської (пʼятниця, 14 квітня 2023 р.). КАЛИНОВЕ НАМИСТО: Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина вченої Віри Жук (1928-2008)». КАЛИНОВЕ НАМИСТО. Процитовано 17 травня 2023.
  46. ↑ Оунб, Відділ Краєзнавства Полтавської (вівторок, 2 травня 2023 р.). КАЛИНОВЕ НАМИСТО: Наукова спадщина історика Віктора Ревегука. КАЛИНОВЕ НАМИСТО. Процитовано 17 травня 2023.
  47. ↑ Наприклад: Калашник Є.С. Листи В.П.Замкового у зібранні Білицького краєзнавчого музею // Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження - 2021: зб. наук. праць. - Лисичанськ, 2021. - с. 196 - 205.
  48. ↑ Калашник, Євгеній. Калашник Є.С. Білики та села громади у краєзнавчих студіях кін. XVIII – ХХ ст. // Наукова спадщина вченої Віри Жук (1928 – 2008). М-ли всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю від дня народження науцковиці. – Полтава: ПУЕТ, 2023. – с. 310 – 322. Процитовано 17 вересня 2023.
  49. ↑ Калашник, Євгеній. Нечитайло П.О., Калашник Є.С., Пуголовок Ю.О. Дослідження на території Білицької та Новосанжарської громад Полтавського р-ну // Археологічні дослідження в Україні 2022. - Київ: Ін-т археології НАН України, 2023. - с. 188 - 191. Процитовано 11 квітня 2024.
  50. ↑ Калашник, Євгеній. Калашник Є.С. Дві біографії на тлі епохи: біличани в Українській революції 1917 – 1921 рр. // Віктор Ревегук: людина, вчений, епоха: зб. наук. ст. – Харків; Полтава: ТОВ «Майдан», 2023. – с. 93 – 100. Процитовано 11 квітня 2024.
  51. ↑ Калашник, Євгеній. Калашник Є.С. «Деревенка Злодѣевка…» Білицької сотні Полтавського полку (роль генеалогічних джерел у ідентифікації) // Свічадо Придніпров’я. Краєзнавчий альманах: Збірник краєзнавчих та наукових праць. – Горішні Плавні: Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні, 2023. – с. 148-161, 326. Калашник Є.С. «Деревенка Злодѣевка…» Білицької сотні Полтавського полку (роль генеалогічних джерел у ідентифікації) // Свічадо Придніпров’я. Краєзнавчий альманах: Збірник краєзнавчих та наукових праць. – Горішні Плавні: Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні, 2023. – с. 148-161, 326. Процитовано 11 квітня 2024.
  52. ↑ Шукач ТБ | Білицьке городище. Білицька сотня. Євген Калашник (укр.), архів оригіналу за 22 березня 2022, процитовано 19 вересня 2021
  53. ↑ Білицький краєзнавчий музей (укр.), процитовано 2 грудня 2021
  54. ↑ «НЕЗАЛЕЖНІСТЬ: БІЛИЦЬКИЙ ВИМІР»: МУЗЕЙ НА ПОЛТАВЩИНІ ПРЕЗЕНТУВАВ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  55. ↑ УІНП (10 грудня 2021). «Локальна пам'ять»: Декомунізація на Полтавщині та інші новини з регіонів. УІНП (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  56. ↑ "Україна - козацька держава": біличани стали лауреатами фестивалю // Колос. - 2021. - №102-103 (9 грудня). - с. 7.
  57. ↑ Ми - лауреати VIII-го Нікопольського регіонального музейного фестивалю «Україна – козацька держава» - 4 Грудня 2021 - Офіційний сайт Білицької ЗОШ №1. bilyky-one.at.ua. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  58. ↑ Білики: речі довкола нас (укр.), процитовано 9 січня 2023
  59. ↑ 7 травня. Покладання квітів до пам'ятників в смт Білики. (укр.), архів оригіналу за 21 вересня 2021, процитовано 21 вересня 2021
  60. ↑ 23 вересня (укр.), архів оригіналу за 24 вересня 2021, процитовано 24 вересня 2021
  61. ↑ 23 вересня - День визволення Полтавщини. bilyky.osv.org.ua (ua) . Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 24 вересня 2021.
  62. ↑ https://www.facebook.com/exo.in.ua. Біличанин прочитав лекцію кобелячанам. Тижневик «ЕХО» (укр.). Процитовано 17 травня 2023.
  63. ↑ Євгеній Калашник на публічному лекторії про княжу добу і козацьку державність (укр.), процитовано 1 серпня 2023
  64. ↑ 🙌🏻Як дослідити свій РОДОВІД? / Унікальна ЛЕКЦІЯ про генеалогію. ЯК і ДЕ шукати своїх ПРЕДКІВ? (укр.), процитовано 11 квітня 2024
  65. ↑ Покладання квітів до пам'ятника Тараса Григоровича Шевченка. bilycka-gromada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  66. ↑ ФЕСТИВАЛЬ ""УКРАЇНА-КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА"". Нікопольський краєзнавчий музей (de-DE) . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  67. ↑ Mixcloud. Mixcloud. Процитовано 19 вересня 2021.
  68. ↑ Калашник Є. Повість Юрія Коцегуба "Нехай лихо спить" презентували у Біликах // Колос. - 2021. - N* 86-87 (14 жовтня). - с.3.
  69. ↑ «Дружба скріплена кров’ю. УНСО і Грузія»: спогади українських добровольців презентували у Білика» // Вісті. – 2023. – № 45 (15 грудня). – .. 6.
  70. ↑ У Білицькій громаді Полтавського району стартувало громадське обговорення нових назв вулиць. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 9 січня 2023.
  71. ↑ У Білицькій громаді прийняли програму охорони культурної спадщини // Вісті. - 2023. - №35 (6 жовтня). - с. 2.
  72. ↑ «Українська революція 1917 – 1921: регіональний вимір» - виставку на таку тему відкрили в Біликах // Колос. – Кобеляки, 2021. - № 76-77. – с. 4.
  73. ↑ Справа №4405, або літо 41-го у щоденнику очевидця (до 80-х роковин окупації Біликів нацистською Німеччиною). Тижневик «ЕХО» (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  74. ↑ День соборності України - 5 Лютого 2021 - Офіційний сайт Білицької ЗОШ №1. bilyky-one.at.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  75. ↑ Літо 41-го у щоденнику очевидця: до 80-х роковин окупації Біликів нацистською Німеччиною. Всі новини Кременчука на сайті ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
  76. ↑ Виставку Інституту нацпам’яті «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір» презентували у Біликах. bilycka-gromada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 19 вересня 2021.
  77. ↑ Калашник Є.С. Справа №4405, або літо 1941-го в щоденнику очевидця. До 80-х роковин окупації Біликів нацистською Німеччиною // Вечірня Полтава. – 2021. – №39 (29 вересня). – с. 17.
  78. ↑ До 100-річчя 2-го Зимового походу Армії УНР: виставка «Українське військо: 1917–1921». Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  79. ↑ https://www.facebook.com/poltava.news (28 червня 2023). Музейники Полтавщини подякували благодійникам (фото). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
  80. ↑ https://www.facebook.com/poltava.news (9 серпня 2023). У Горішніх Плавнях експонують виставку УІНП «Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 9 серпня 2023.
  81. ↑ Біликів брід. belikowybrod.blogspot.com (укр.). Процитовано 2 грудня 2023.
  82. ↑ Log into Facebook. Facebook (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  83. ↑ Біличани використовують соцмережу для вивчення і популяризації історії рідного селища. @bastion_tv (укр.). 8 вересня 2019. Процитовано 16 січня 2023.
  84. ↑ Білицький краєзнавчий музей - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 19 вересня 2021.
  85. ↑ Шукач | Беликский краеведческий музей. www.shukach.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  86. ↑ Екскурсії по музею. oktown.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  87. ↑ Білицький краєзнавчий музей. ReHERIT (укр.). Процитовано 29 лютого 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білицький_краєзнавчий_музей&oldid=42304400