Лапідарій
Очікує на перевірку
Лапіда́рій (від лат. lapis — камінь) — виставка зразків стародавньої писемності, виконаної на кам'яних плитах (у тому числі надгробках). Під дане поняття також підпадають залишки скульптур і будівель, тобто частини колись єдиного цілого (іноді невідомого походження), найчастіше виставлені в місцях археологічних розкопок.
Лапідарії виникли наприкінці XIX століття як приватні колекції аристократії, що захоплювалися древньою культурою. Великі лапідарії розташовані в таких місцях:
- Бельгія: м. Гент (Sint-Baafsabdij), м. Іпр (Sint-Niklaaskathedraal)
- Болгарія: м. Велико-Тирново, м. Монтана, село Нікюп, м. Плевен, м. Троян
- Нідерланди: м. Харлем (Музей Тейлора)
- Італія: м. Верона (Музей-лапідарій Маффей)
- Хорватія: м. Пореч, село Бронобичи; м. Чаковец
- Чехія: м. Прага (національний музей Lapidarium)
- Німеччина: м. Штутгарт (Stadtisches Lapidarium), м. Трір (Bischofliches Dom- und Diozesanmuseum)
- Україна: м. Севастополь, Херсонес (Національний заповідник «Херсонес Таврійський»), м. Керч (Керченський історико-культурний заповідник), м. Київ (Експозиція-лапідарій надгробків знищеного Лук'янівського єврейського кладовища, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»)
.jpg)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лапідарій- Лапідарій // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
