Перейти до вмісту

Український інститут національної пам'яті

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не плутати з Українським інститутом.
Не плутати з Українським інститутом книги.
Український інститут національної пам'яті
(УІНП)
Загальна інформація
КраїнаУкраїна
Дата створення2014
Керівництво діяльністю здійснюєКабінет Міністрів України
Керівне відомствоМіністерство культури України
Штаб-квартираКиїв, вул. Липська, 16
Річний бюджет74 294 400 ₴[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГоловаОлександр Алфьоров
Код ЄДРПОУ39389301 Редагувати інформацію у Вікіданих
uinp.gov.ua
Мапа

Украї́нський інститу́т націона́льної па́м'яті (УІНП) — центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики України[2][3].

Після набрання чинності Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» Український інститут національної пам’яті став - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної пам’яті Українського народу, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.[4]

Раніше — центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, з 2010 до 2014 року — науково-дослідна бюджетна установа[5].

Основними завданнями Інституту задекларовано: посилення уваги суспільства до історії України, забезпечення всебічного вивчення етапів боротьби за відновлення державності України у XX столітті та здійснення заходів з увічнення пам'яті учасників національно-визвольної боротьби, жертв голодоморів та політичних репресій.

Історія становлення у 2006-2014 роках

[ред. | ред. код]
Логотип Українського інституту національної пам'яті у 2014—2018 рр.

Український інститут національної пам'яті створений 31 травня 2006 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалася і координувалася Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу[6]. Положення про УІНП було затверджене постановою уряду від 5 липня 2006 року № 927[7]. Але розпочати свою роботу він зміг лише після 3 березня 2007 року, коли було освячене його приміщення на Липській вулиці у місті Києві.

9 грудня 2010 року Український інститут національної пам'яті ліквідовано[8]. Цього ж дня Кабінету Міністрів України доручено створити Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну бюджетну установу при Кабінеті Міністрів України[9][10][11].

Важливу роль у дослідженні історії ОУН і УПА відіграли до 2014 року наступні працівники установи:

Антонюк Ярослав Миколайович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

В’ятрович Володимир Михайлович, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті;

Киридон Алла Миколаївна, доктор історичних наук, завідувач відділу дослідження теоретичних і прикладних проблем національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті;

Огієнко Віталій Іванович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Пилявець Ростислав Іванович, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Штоквиш Олександр Анатолійович, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Історія після Євромайдану 2014 року

[ред. | ред. код]

2 серпня 2014 року Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу ліквідовано та утворено Український інститут національної пам'яті як центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури. Перед тим інститут детально прозвітував про свою діяльність. Зокрема, особливо позитивно відзначено діяльність відділу дослідження історичних трагедій народів України при УІНП, завідувачем якого був Дмитро Вєдєнєєв, а помічником завідувача - Антонюк Ярослав Миколайович (до 2014 року) [12].

З 16 грудня 2014 року інститут керується Положенням про Український інститут національної пам'яті[13].

3 жовтня 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив рішення[14] щодо створення територіальних органів інституту національної пам'яті для імплементації загальноукраїнської політики національної пам'яті на місцевому рівні й для доповнення цієї політики особливостями місцевої історії. 2019 року були створені 5 міжрегіональних відділів Інституту, діяльність яких охопила всі області України. Місцями розташування таких підрозділів стали Харків, Дніпро, Вінниця, Одеса та Львів[15].

У червні 2019 року розпочалося формування територіальних відділів. Керівником першого представництва Українського інституту національної пам'яті, Північно-Східного територіального відділу, призначено кандидата історичних наук, координатора громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», активну учасницю декомунізації в Харкові Марію Тахтаулову[16].

У серпні 2019 керівником Південно-Східного територіального відділу став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін. Центральний територіальний відділ очолив військовий історик, кандидат історичних наук Богдан Галайко[17].

Історія після прийняття Закону України "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу"

[ред. | ред. код]

У серпні 2025 року Верховна Рада України ухвалила рамковий для сфери національної пам'яті закону "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу", розроблений УІНП протягом 2023-2024 років[18]. Відповідно до нього Інститут стає органом влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної пам’яті Українського народу, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України[19].

Структура

[ред. | ред. код]
  • Західний міжрегіональний відділ (м. Львів) охоплює Чернівецьку, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Рівненську, Закарпатську, Волинську області
  • Північно-Східний територіальний відділ (м. Харків) охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області.
  • Південно-Східний територіальний відділ (м. Дніпро), охоплює Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області.[17]
  • Центральний територіальний відділ (м. Вінниця), охоплює Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернівецьку області.[17]
  • Південний міжрегіональний відділ (м. Одеса), охоплює Одеську, Миколаївську, Херсонську області та Крим.[20]

Також у сфері управління інституту перебувають:

Цілі

[ред. | ред. код]

Положення про Український інститут національної пам'яті затверджене постановою Уряду від 5 липня 2006 року № 927. Воно деталізує напрямки роботи Інституту, окреслює його структуру та нормативно-правову діяльність.

Відповідно до Положення, Інститут національної пам'яті організовує виконання актів законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і в установленому порядку виносить їх на розгляд Президента України та Кабінету Міністрів. Крім того, Інститут видає накази, організовує та контролює їх виконання, а також, у разі потреби, разом із іншими органами виконавчої влади розробляє і видає спільні нормативно-правові акти.

Для обговорення найважливіших напрямів діяльності Інституту та узгодженого вирішення питань, що належать до його компетентності, в Інституті утворюється колегія. До складу колегії входять Голова, керівники окремих структурних підрозділів, представники фракцій та комітетів Верховної Ради, представники наукових і навчальних закладів та інші зацікавлені у предметах обговорення особи.

Насамперед, діяльність Інституту спрямована на популяризацію в Україні та світі об'єктивної та справедливої історії.

Згідно з чинним Положенням про Український інститут національної пам'яті, основними завданнями Інституту є: реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу, а саме:

  • організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі;
  • здійснення комплексу заходів з увічнення пам'яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917—1921 років, воєн, жертв Голодоморів 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях;
  • організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів;
  • популяризація історії України, її видатних особистостей;
  • подолання історичних міфів та ін.

Проєкти

[ред. | ред. код]

Першим великим науковим медіаресурсом став проєкт «Українська Друга світова: 1939—1945»[22] — вебсторінка Українського інституту національної пам'яті про український вимір Другої світової.

«Друга світова війна — найбільший збройний конфлікт в історії людства. В ньому протистояли два військово-політичні блоки — держави Осі та Об'єднані Нації (Союзники). Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на територію України у перший свій день — 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах глобального конфлікту, часто — один проти одного»[22], — пишуть на сайті.

Черговим брендом стали «маки пам'яті» — символ відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги став червоний мак. Дизайн маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. 8 серпня 2018 року Український інститут національної пам'яті презентував новий логотип[23], в основу якого взято графічне зображення квітки маку.

Другим став проєкт «Українська революція 1917–1921»[24] — вебсторінка, де зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи, спецпроєкти медійних партнерів та проєкти Українського інституту національної пам'яті.

Українська революція 1917—1921 років повернула нашу батьківщину на мапу світу. Після століть бездержавності українці створили незалежну національну державу, яка мала територію, кордони, символи, власний парламент, уряд, військо, академію наук, гроші, мову, міжнародне визнання Української Народної Республіки. Вперше після століть бездержавності відбулося об'єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Нинішні символи України — синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн «Ще не вмерла Україна» обрані державними ще тоді.

Всеукраїнська акція «Пам'ять роду» була започаткована у 2018 році. Її метою був пошук і збір спогадів нащадків тих, хто пережив Голодомор 1932—1933 років, а також родинних світлин періоду до Великого Голоду[25]. У 2020 році зібрані матеріали стали основою однойменного видання[26].

Віртуальний некрополь української еміграції - цифровий проєкт, створений у листопаді 2020 року спільно із Благодійним фондом «Героїка»[27], який покликаний максимально зберегти поховання українських емігрантів, а саме: 1) здійснити докладний облік як окремих поховань, так і українських секторів на кладовищах, і навіть окремих українських цвинтарів за межами України; 2) відстежувати динаміку зміни чисельності поховань української військово-політичної еміграції. Фіксувати та сигналізувати органам влади України, дипломатичним представництвам України закордоном, а також організаціям закордонних українців щодо появи проблем, які потребують невідкладного розв’язання: закінчення терміну оренди могили, пошкодження чи руйнування пам’ятників (що часто трапляється через природню стихію), акти вандалізму, зникнення могил за недоглядом тощо; 3) провадити пошук окремих ентузіастів та об’єднань українців закордоном, що готові заопікуватись тим чи іншим похованням: не лише оплачувати землекористування, але й доглядати за пам’ятником, проводити громадські та релігійні заходи на вшанування видатних українців[28].

В березні 2021 року УІНП запустив онлайн-ресурс «Архів усної історії»[29] - проєкт надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю про різні події новітньої історії, зокрема Революцію гідності та сучасну російсько-українську війну. Станом на початок 2025 року зібрання усних свідчень проєкту налічує понад 1900 усних розповідей учасників та очевидців різних історичних подій: 1253 інтерв'ю — про події Революції гідності, в тому числі 415 записані у різних містах України; 317 усних свідчень — про події російсько-української війни, записані, починаючи з 2015 року; понад 300 записів — про події радянського часу (Голодомор, Другу світову війну, Український визвольний рух, депортації та політичні репресії, Кенгірське повстання, Чорнобильську катастрофу тощо)[30].

Онлайн проєкт "Віртуальний музей російської агресії"[31] - створений у жовтні 2021 року спільно із Центром дослідження безпекового середовища “Прометей” та рядом правозахисних організацій за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" з метою акумулювання напрацювань органів державної влади, громадських ініціатив та міжнародних організацій з документування перебігу і наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України для представлення у сучасному доступному вигляді якнайширшій зацікавленій аудиторії[32]. У січні 2022 року проєкт отримав нагороду “Краща ініціатива у сфері історичної пам’яті стосовно російської збройної агресії” від Коаліції організацій, що опікується захистом прав постраждалих від конфлікту[33].

Протягом 2020-2023 років Інститут реалізував комплекс заходів для декомунізації монументальної скульптури «Батьківщина-Мати» у місті Києві - актуалізував це питання в публічній площині[34], відшукав меценатів для проведення робіт[35], провів громадське опитування щодо її долі в додатку "Дія"[36] та забезпечив адвокацію на фінальному етапі прийняття рішень державними органами[37]. В результаті у серпні 2023 року замість радянського герба на щиті скульптури було встановлено тризуб[38]. Пізніші соціологія показала підтримку такого рішення українцями - 67% позитивно оцінили у 2023 році[39] та понад 73% у 2024[40].

Керівництво

[ред. | ред. код]

Очолює Інститут національної пам'яті Голова, який призначається Кабінетом Міністрів за поданням Прем'єр-міністра.

Голови (директори) Українського інституту національної пам'яті

[ред. | ред. код]
№ Початок повноважень Припинення повноважень Особа
(в. о.) 23 червня 2006 року 30 червня 2010 року Юхновський Ігор Рафаїлович[41][42]
1 19 липня 2010 року 14 лютого 2011 року Солдатенко Валерій Федорович[43][44]
- 14 лютого 2011 року 25 березня 2014 року Солдатенко Валерій Федорович[45][46]
2 25 березня 2014 року 3 вересня 2014 року В'ятрович Володимир Михайлович[47][48]
- 3 вересня 2014 року 18 вересня 2019 року В'ятрович Володимир Михайлович[49][50]
3 4 грудня 2019 року 13 грудня 2024 року Дробович Антон Едуардович[51][52]
(в. о.) 13 грудня 2024 року 27 червня 2025 року Гнатюк Юлія Сергіївна[53]
4 27 червня 2025 року Алфьоров Олександр Анатолійович[54]

Перші заступники голови (директора) Українського інституту національної пам'яті

[ред. | ред. код]
№ Початок повноважень Припинення повноважень Особа
1 23 червня 2006 року  15 вересня 2010 року Іванків Олександр Львович[55][56]
2 15 вересня 2010 року 26 грудня 2011 року Кривошея Володимир Володимирович[57][58]
- 28 грудня 2011 року 5 квітня 2014 року Кривошея Володимир Володимирович[59][60]
3 21 травня 2014 року 14 січня 2015 року Шпак Аліна Володимирівна[61][62]
- 4 лютого 2015 року 19 лютого 2020 року Шпак Аліна Володимирівна[63][64]
4 12 серпня 2020 року 7 квітня 2023 року Ярмистий Максим Миколайович[65][66]
5 21 травня 2024 року Гнатюк Юлія Сергіївна[67]

Заступники голови (директора) Українського інституту національної пам'яті

[ред. | ред. код]
№ Початок повноважень Припинення повноважень Особа
(в. о.) 19 липня 2006 року 31 жовтня 2007 року Круцик Роман Миколайович[68][69]
1 24 грудня 2007 року 15 вересня 2010 року Верстюк Владислав Федорович[70][71]
2 30 серпня 2010 року  15 вересня 2010 року Кривошея Володимир Володимирович[72][57]
3 1 листопада 2010 року  23 лютого 2011 року Вєдєнєєв Дмитро Валерійович[73][74]
4 15 вересня 2010 року  23 лютого 2011 року Омельченко Олег Володимирович[75][76]
5 2 березня 2011 року  5 квітня 2014 року Вєдєнєєв Дмитро Валерійович[77][78]
6 2 березня 2011 року  30 квітня 2014 року Омельченко Олег Володимирович[79][80]
7 21 травня 2014 року  14 січня 2015 року Зінченко Олександр Миколайович[81][82]
8 21 травня 2014 року  14 січня 2015 року Тиліщак Володимир Семенович[83][84]
- 4 лютого 2015 року  Тиліщак Володимир Семенович[85]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
  2. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 292 «Питання Українського інституту національної пам'яті» [Архівовано 3 липня 2019 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 684 «Деякі питання Українського інституту національної пам'яті» [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2025. Процитовано 7 вересня 2025.
  5. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1086/2010 «Питання Українського інституту національної пам'яті» [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 764 «Про утворення Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 21 травня 2019.
  7. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 927 «Про затвердження Положення про Український інститут національної пам'яті». Архів оригіналу за 03.07.2019. Процитовано 21 травня 2019.
  8. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2010 року року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
  9. ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2010 року року № 1086/2010 «Питання Українського інституту національної пам'яті»
  10. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 8 «Про утворення Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 03.07.2019. Процитовано 21 травня 2019.
  11. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2011 № 74 «Про затвердження Положення про Український інститут національної пам'яті». Архів оригіналу за 02.07.2019. Процитовано 21 травня 2019.
  12. ↑ http://www.historians.in.ua/index.php/en/%20en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini/1814-ukrainskyi-instytut%20natsionalnoi-pam-iati-sohodni-berezen-2014-roku
  13. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 684 «Деякі питання Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 17.07.2019. Процитовано 21 травня 2019.
  14. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 799 «Деякі питання діяльності Українського інституту національної пам'яті» [Архівовано 25 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Філії інституту з'являться у п'яти містах України. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  16. ↑ УІНП створив перший територіальний відділ у Харкові. novynarnia.com. Новинарня. 11 червня 2019. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  17. ↑ а б в Розпочали роботу ще два територіальних відділи Українського інституту національної пам’яті. uinp.gov.ua. УІНП. 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  18. ↑ УІНП. Результати повторного обговорення законопроєкту «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу». УІНП (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  19. ↑ Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  20. ↑ Відділ УІНП в Одесі очолив ветеран АТО Сергій Гуцалюк. novynarnia.com. Новинарня. 20 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
  21. ↑ У Києві постане архів таємних радянських спецслужб. uinp.gov.ua. Український інститут національної пам'яті. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2020.
  22. ↑ а б Українська друга світова » Про проект. www.ww2.memory.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. [Архівовано 2018-05-26 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Український інститут національної пам'яті представив логотип| Офіційний вебсайт УІНП. www.memory.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
  24. ↑ Українська революція 1917–1921 років The Ukrainian Revolution 1917—1921. unr.memory.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. [Архівовано 2018-05-17 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Стартувала Всеукраїнська акція «Пам'ять роду». Харківська обласна військова адміністрація. 2 жовтня 2018. Процитовано 29.11.2024.
  26. ↑ «Пам'ять роду». Український інститут національної пам'яті. 24.11.2020. Процитовано 29.11.2024.
  27. ↑ УІНП (25 листопада 2020). УІНП запустив онлайн-ресурс “Віртуальний некрополь української еміграції”. УІНП (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  28. ↑ Про проєкт. necropolis.uinp.gov.ua (ua) . 2 червня 2020. Процитовано 27 листопада 2025.
  29. ↑ https://ui.uinp.gov.ua/uk/archive. ui.uinp.gov.ua (англ.). Процитовано 27 листопада 2025. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  30. ↑ УІНП. Архів усної історії. УІНП (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  31. ↑ Про Віртуальний музей Російської агресії. Про проєкт (ua) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2025. Процитовано 27 листопада 2025.
  32. ↑ УІНП (20 жовтня 2021). Віртуальний музей російської агресії презентували 19 жовтня. УІНП (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  33. ↑ Віртуальний музей російської агресії назвали найкращою ініціативою у сфері історичної пам’яті. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  34. ↑ 09/02/2020 19:09 (9 лютого 2020). Дробович сподівається, що за його каденцію з Батьківщини-матері приберуть герб СРСР. novynarnia.com (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  35. ↑ В Інституті нацпам’яті знайшли меценатів для демонтажу серпа й молота на Батьківщині-матері. 24 Канал (укр.). 24 березня 2021. Процитовано 27 листопада 2025.
  36. ↑ УІНП (22 липня 2022). Результати опитування в онлайн-застосунку «Дія» щодо Батьківщини-матері: 94% проголосували за демонтаж герба СРСР. УІНП (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  37. ↑ Символи воюють і перемагають. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  38. ↑ Нужненко, Сергій. Український Тризуб замінив радянський герб на монументі «Батьківщина-мати». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  39. ↑ Майже 70% українців вважають, що заміна герба на Батьківщині-Матері могла почекати — новини 1+1. ТСН.ua (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 27 листопада 2025.
  40. ↑ УІНП (25 жовтня 2024). 89% українців підтримують державну політику пам'яті: ключові дані соціології від УІНП. УІНП (укр.). Процитовано 27 листопада 2025.
  41. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.2006 № 851 «Про призначення Юхновського І. Р. виконуючим обов’язки Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  42. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 № 1310-р «Про звільнення Юхновського І. Р. з посади виконуючого обов'язки Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  43. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2010 № 1438-р «Про призначення Солдатенка В. Ф. Головою Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  44. ↑ Указ Президента України від 23.02.2011 № 237/2011 «Про звільнення В. Солдатенка з посади Голови Українського інституту національної пам'яті».
  45. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2011 № 146-р «Про призначення Солдатенка В. Ф. директором Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  46. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 249-р «Про звільнення Солдатенка В. Ф. з посади директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  47. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 264-р «Про призначення В’ятровича В. М. директором Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  48. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 799-р «Про звільнення В’ятровича В. М. з посади директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  49. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 802-р «Про призначення В’ятровича В. М. Головою Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  50. ↑ Кабмін звільнив В'ятровича з посади голови Українського інституту національної пам'яті — 5 канал. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
  51. ↑ Для Інституту нацпам’яті знайшли заміну В’ятровичу. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  52. ↑ ППро звільнення Дробовича А. Е. з посади Голови Українського інституту національної пам’яті. Кабінет Міністрів України. 13 грудня 2024. Процитовано 21 грудня 2019.
  53. ↑ Кабмін призначив тимчасову очільницю Інституту національної пам’яті: що про неї відомо. Українська правда (укр.). Процитовано 21 грудня 2024.
  54. ↑ Олександр Алфьоров - новий голова Інституту національної пам'яті. Що про нього відомо. BBC News Україна (укр.). 28 червня 2025. Процитовано 29 червня 2025.
  55. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23.06.2006 № 852 «Про призначення Іванківа О. Л. першим заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  56. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 1821-р «Про звільнення Іванківа О. Л. з посади першого заступника Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  57. ↑ а б Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 1823-р «Про призначення Кривошеї В. В. першим заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  58. ↑ Указ Президента України від 26 грудня 2011 року року № 1186/2011 «Про звільнення В. Кривошеї з посади першого заступника Голови Українського інституту національної пам'яті»
  59. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1339-р «Про призначення Кривошеї В.В. першим заступником директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  60. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 318-р «Про звільнення Кривошеї В.В. з посади першого заступника директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  61. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 494-р «Про призначення Шпак А.В. першим заступником директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  62. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6-р «Про звільнення Шпак А. В. з посади першого заступника директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  63. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 70-р «Про призначення Шпак А. В. першим заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  64. ↑ Про звільнення Шпак А. В. з посади першого заступника Голови Українського інституту національної пам’яті. Кабінет Міністрів України. 19 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  65. ↑ Уряд призначив чотирьох заступників міністрів. Укрінформ. 12.08.2020. Архів оригіналу за 13.08.2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  66. ↑ Про звільнення Ярмистого М.М. з посади першого заступника Голови Українського інституту національної пам'яті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  67. ↑ Про призначення Гнатюк Ю.С. першим заступником Голови Українського інституту національної пам'яті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  68. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 990 «Про призначення Круцика Р. М. виконуючим обов’язки заступника Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  69. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 921-р «Про звільнення Круцика Р. М. від виконання обов'язків заступника Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  70. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 № 1223-р «Про призначення Верстюка В. Ф. заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  71. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 1822-р «Про звільнення Верстюка В. Ф. з посади заступника Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  72. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2010 № 1713-р «Про призначення Кривошеї В.В. заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  73. ↑ Указ Президента України від 01.11.2010 № 1001/2010 «Про призначення Д. Вєдєнєєва заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  74. ↑ Указ Президента України від 23.02.2011 № 233/2011 «Про звільнення Д. Вєдєнєєва з посади заступника Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  75. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 1824-р «Про призначення Омельченка О. В. заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  76. ↑ Указ Президента України від 23.02.2011 № 232/2011 «Про звільнення О. Омельченка з посади заступника Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  77. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 155-р «Про призначення Вєдєнєєва Д. В. заступником директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  78. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 319-р «Про звільнення Вєдєнєєва Д. В. з посади заступника директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  79. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 156-р «Про призначення Омельченка О. В. заступником директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  80. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 430-р «Про звільнення Омельченка О.В. з посади заступника директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  81. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 496-р «Про призначення Зінченка О. М. заступником директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 26 березня 2022.
  82. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 8-р «Про звільнення Зінченка О. М. з посади заступника директора Українського інституту національної пам'яті».
  83. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 495-р «Про призначення Тиліщака В. С. заступником директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  84. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 7-р «Про звільнення Тиліщака В.С. з посади заступника директора Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  85. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 71-р «Про призначення Тиліщака В. С. заступником Голови Українського інституту національної пам'яті». Архів оригіналу за 30.11.2021.
  86. ↑ 30 вересня відбудеться четверте засідання Національної комісії з реабілітації. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
УІНП
у соціальних мережах
УІНП на сайті Facebook
УІНП на сайті Twitter
УІНП на сайті YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Український_інститут_національної_пам%27яті&oldid=46739358