Білка (притока Ужу)
| Білка | |
|---|---|
| 50°49′26″ пн. ш. 28°11′36″ сх. д. / 50.82388888891677681° пн. ш. 28.19333333336077985° сх. д. | |
| Витік | на південно-східній стороні від села Дуга |
| • координати | 50°43′00″ пн. ш. 28°14′56″ сх. д. / 50.71667° пн. ш. 28.24889° сх. д. |
| Гирло | Уж |
| • координати | 50°49′34″ пн. ш. 28°11′28″ сх. д. / 50.82611° пн. ш. 28.19111° сх. д. |
| Похил, м/км | 1,8 м/км |
| Басейн | Прип'яті |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Житомирська область[1] |
| Довжина | 20 км |
| Площа басейну: | 94,5 км²' |
| Притоки: | Шевчиха (права), Стокуча (ліва) |
Білка (рос. Белка[2]) — річка в Україні, у Ємільчинському та Коростенському районах Житомирської області, права притока річки Ужа басейну Прип'яті.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 20 км., похил річки — 1,8 м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 12,82 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,56 , площа басейну 94,4 км². Формується 1 притокою, декількома безіменними струмками та загатами.
По всій своїй довжині має 5 водойм, найбільша з яких (10 га) знаходиться у селі Білка. Річку перетинає нафто- і газопровід.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-східній стороні від села Дуга. Спочатку тече на північний схід, повертає на північ і протікає через село Рудня, а там повертає на північний захід. Тече через село Сушки і в селі Білка впадає в річку Уж.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Олександрівка, Кам'яна Гора, Новина.
Притоки[ред. | ред. код]
Іхтіофауна Білки[ред. | ред. код]
У річці найпоширенішими є такі види риб, як щука звичайна, карась звичайний, окунь, пічкур та плітка звичайна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXII, лист 7-1, 1867 год // Урочище Лашнев // Р. Белка (рос.).
Джерела[ред. | ред. код]
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 86. — (№ 1401).
Посилання[ред. | ред. код]
