Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович
Народився 9 (21) лютого 1855
Полтава, Російська імперія
Помер 28 липня 1908(1908-07-28) (53 роки)
Остер, Чернігівська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність Криміналіст, правник, викладач університету
Галузь криміналістика[1], кримінальне право[1] і теорія держави і права[1]
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Знання мов російська[1]
Заклад Демидівський юридичний ліцей
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня

Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович (*9 лютого 1855(18550209), Полтава —- †28 липня 1908, Остер) — український і російський правознавець, доктор права з 1886, професор з 1887.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив 1876 юридичний факультет Київського університету, де 1880 р. здобув ступінь магістра.

У 1881—83 перебував у науковому відрядженні за кордоном. У 1883–1891 рр. працював у Демидівському юридичному ліцеї (Ярославль): спочатку доцентом, а з 1887 —- ординарним професором кафедри крим. права.

1886 на основі зібраного за кордоном матеріалу захистив докторську дисертацію «Злочини проти релігії у найважливіших державах Заходу».

У 1891 Білогриць-Котляревський повернувся до Київського університету, де й працював до кінця свого життя професором кафедри кримінального права. В науці кримінального права належав до т. з. теоретиків ліберально-гегельянського напряму.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Був вихованцем, колегою і послідовником Олександра Кістяковського, якому присвятив дві пам'ятні розвідки «Нарис наукової діяльності О. Ф. Кістяківського» (1885) та «Загальні підсумки наукової творчості О. Ф. Кістяківського» (1895). У своїх дослідженнях значну увагу приділяв проблемам покарання, майнових злочинів, злочинів проти держави, релігії, питанням лікарської таємниці тощо. Також займався бібліографічною діяльністю, був одним з провідних фахівців у галузі юридичної бібліографії.

Праці[ред. | ред. код]

Основні праці: «Особливі види крадіжки-злодійства за російським правом», «Поняття кримінального права і підстави покарання» (обидві — 1883), «Роль звичаю в кримінальному законодавстві» (1888), «Творча сила звичаю у кримінальному праві» (1890), «Завдання і метод науки кримінального права» (1891), «Загальні риси історії кримінального права» (1893), «Нариси курсу російського кримінального права» (ч. 1-2, 1896), «Підручник російського кримінального права» (ч. 1— 2, 1903), «Злочини державні» (1904).

Література[ред. | ред. код]

  • Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 26. — ISBN 978-966-937-261-1.
  • Чубинский М. П. Памяти Л.C. Белогриц-Котляревского. В кн.: Чубинский М. П. Статьи и речи по вопросам угол, права и процесса, т. 2. 1906–1911 гг. СПб., 1912;
  • Рашковская Ш. С. К истории русской уголовно-правовой мысли пореформенной эпохи: Л. С. Белогриц-Котляревский. «Вестник Моск. университета. Серия 2. Право», 1995, N° 2.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database