Ярославль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Ярославль
Coat of Arms of Yaroslavl (1995).png
герб Ярославля
Ярославль, Толзький монастир
Ярославль, Толзький монастир
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ярославська область
Основні дані
Час заснування: 1010
Населення 603 961 (2015)[1]
Площа 143 км²
Телефонний код +7 4852
Географічні координати: 57°37′00″ пн. ш. 39°51′00″ сх. д. / 57.616666666667001095447631087° пн. ш. 39.850000000000001421085471520200° сх. д. / 57.616666666667001095447631087; 39.850000000000001421085471520200Координати: 57°37′00″ пн. ш. 39°51′00″ сх. д. / 57.616666666667001095447631087° пн. ш. 39.850000000000001421085471520200° сх. д. / 57.616666666667001095447631087; 39.850000000000001421085471520200
Влада
Веб-сторінка www.city.yar.ru/
Міський голова Віктор Волончунас
Карта
Ярославль (Росія)
Ярославль
Ярославль

Ярославль (Ярославська область)
Ярославль
Ярославль
E-Mail: info@city.yar.ru

Commons-logo.svg Ярославль у Вікісховищі

Розташування Ярославля на мапі Ярославської області.

Яросла́вль (рос. Ярославль) — місто в Росії, адміністративний центр Ярославської області і Ярославського району.

Населення 595 155 тисяч осіб (2012)[2].

Історична частина міста розташована на злитті Волги й Которослі.

Історія[ред.ред. код]

Герб (1778)

Заснування міста, за свідченнями багатьох історичних джерел, могло відбутися десь між 988 і 1024 роками. Проте відома точна дата — 1010 рік — заснування Ярославської фортеці. Впродовж своєї історії Ярославль часто виступав у ролі оплоту московської влади на своїх теренах. Великого значення йому надавали Рюриковичі і Романови. Крім того, Ярославль було збудовано з метою захисту північних кордонів Київської Русі. Ярославль — перше християнське місто на річці Волга. В XV столітті місто разом з усіма навколишніми землями приєднався до Московського царства.

У 17771796 роках Ярославль був центром Ярославського намісництва Російської імперії.

Економіка[ред.ред. код]

Ярославль — великий промисловий центр. У місті працюють нафтопереробний завод, шинний завод, моторний завод, Ярославський електровозоремонтний завод, електромашинобудівний завод, Ярославський суднобудівний завод, фармацевтична фабрика й багато інших. У Ярославлі в 1932 році був побудований перший у світі завод синтетичного каучуку.

Також діє цілий ряд підприємств легкої (фабрика валяного взуття, текстильно-галантерейна, швейна фабрика), і харчовий (м'ясокомбінат, комбінат молочних продуктів і ін.) промисловості, тютюнова («Балканська зірка»), меблева фабрики.

У місті досить широко розвинена роздрібна торгівля: працюють ринки, магазини, супермаркети й торгові центри, включаючи приналежні відомим російським і світовим роздрібним мережам. Діє дрібнооптовий гіпермаркет METRO Cash & Carry.

За станом на 1 січня 2007 року в місті зареєстровано 24,8 тисяч підприємств і організацій, з них 86,6% — приватної форми власності. Чисельність зайнятих в економіці міста за 12 місяців 2006 року нараховувала в середньому 335,7 тис. чоловік; офіційний рівень безробіття — 0,6%[3]

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Ярославль перебуває на перетині важливих автомобільних, залізничних і водних шляхів.

У місті добре розвинена мережа громадського транспорту: працюють автобусні, тролейбусні й трамвайні маршрути.

Через ріку Волгу є один залізничний і два автомобільні мости, які називаються «Жовтневий» і «Ювілейний». Крім цього, є місце для тимчасового понтонного залізничного мосту (Дудкіне-Норське), який час від часу споруджують, а потім розбирають інженерні війська.

Два основні залізничні вокзали — це Ярославль-Головний (колишня ст. Вспілля) і Ярославль-Московський. Приміські електропоїзди ходять до Данилова, Ростова, Александрова, Нерехти й Костроми. Приміські поїзди з тепловозом ходять до Рибінська й Іваново. Через Ярославль також проходять багато поїздів далекого прямування.

Одним з основних провайдерів послуг зв'язки в місті є ВАТ «Центртелеком» (Верхньоволзька філія).

Спорт[ред.ред. код]

  • У Першій лізі чемпіонату Росії по футболу місто представляє команда «Шинник».
  • Хокейна команда «Локомотив» представляє місто у чемпіонаті Континентальної хокейної ліги. Триразовий чемпіон Росії (1997, 2002, 2003).
  • У Вищій лізі чемпіонату Росії по волейболу місто представлене командою «Нафтовик» (рос. "Ярославич").

Музеї міста[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

У місті діє Ярославський державний театр ляльок.

Архітектура й мистецтво. Храми міста[ред.ред. код]

Історичний центр Ярославля входить у всесвітню спадщину ЮНЕСКО (об'єкт 1170).

Місто дуже багато на старовинні пам'ятки архітектури. Історично воно поділялось на кремль — «Рублене місто», посад — «Земляне місто» та ізольовані приміські посадські слободи.

  • Кремль Ярославля не зберігся до нашого часу у первісному вигляді. Від мурів, що були зведені у 1640-і — 1670-і рр., залишились лише дві поодинокі вежі — Знаменська (Власіївська, 16581669 рр.) та Волзька (Арсенальна, 16581669 рр., перебудована у класицистичному стилі у XIX ст.).
    • На території кремля розташовувались декілька храмів. У первісному вигляді вціліла лише церква Миколи Рублене Місто (1695 р.) — безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. В церкві збереглися фрески, створені одночасно із храмом.
    • Також у Рубленому місті збереглися палати митрополита Йони Сисоєвича (1680-і рр.) — велика двоповерхова кам'яниця.
  • Поруч із Рубленим містом знаходиться твердиня Спасо-Преображенського монастиря — нині саме його називають «кремлем» Ярославля. Монастир був закладений ще у 1186 р. і до побудови кремля слугував цитаделлю міста. Нині це комплекс споруд XVIXIX ст.
    • Мури монастиря. 1550-і — 1580-і рр., 16211646 рр. Після перебудов XVIIIXIX ст. залишились недоторканими лише дві вежі (Углицька та Богородська, 1623 р.) та окремі ділянки мурів.
    • Святі Ворота. Фактично це фортечна брама. 1516, 1621 рр., XIX ст. Раніше тут була церква. Фрески 1633 р.
    • Спасо-Преображенський собор. 15051516 рр. Невеликий чотирьохстовпний храм. Стоїть на місці храму 12161224 рр. Фресковий розпис 15631564 рр. — найдавніший у місті. Іконостас із іконами XVIXIX ст.
    • Залишки Входоєрусалимської церкви (1218, 16171619 рр.) під сучасним класицистичним храмом Чернігівських Чудотворців.
    • Дзвіниця. XVIXIX ст.
    • Трапезний та ігуменський корпуса (XVII ст.) із церквою Різдва Богородиці (1520 р., перебудовувалась)
    • Корпус келій. 1675 р. — кінець XVII ст. Найбільша пам'ятка допетровської громадянської архітектури в місті.
  • У колишньому Земляному місті Ярославля — його ремісничому та торговельному серці — збереглися численні історичні будівлі.
    • Михайло-Архангельська церква. 16601682 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Має фресковий ансамбль 1731 р.
    • Спасо-Преображенська церква на Городу. 1660-і — 1672 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею та приділами (північний — шатровий). Зберіг фрески 1693 р.
    • Церква Іллі Пророка. 16471650 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею, галереями та двома приділами (один купольний, інший — шатровий). Зберіг первісні інтер'єри XVII ст., у тому числі фресковий ансамбль та іконостас 1680-х рр.
    • Церква Миколи Надєїна. 16201621 рр. Чотирьохстовпний, нині однобанний храм, із двома приділами, галереєю та шатровою дзвіницею. Фрески 16401641 рр., бароковий іконостас 1751 р.
    • Спасо-Пробойненська церква. 16961705 рр. Нині спотворена, у жалюгідному становищі.
    • Комплекс Афанасіївського монастиря. Закладений у 1615 р. Будівлі XVIIXVIII ст. Центр монастиря — церква Кирила та Афанасія Олександрійських (1664 р.) — великий безстовпний однобанний храм.
    • Палати Іванова — двоповерхова кам'яниця середини XVII ст.
    • Церква Різдва Христового. 16351644 рр. Чотирьохстовпний, нині однобанний храм із трьома купольними приділами та величезною шатровою дзвіницею, у котрій влаштований ще один приділ. Храм зберіг фрески 1683 р., іконостас початку XVIII ст.
  • За межами колишнього Земляного міста знаходяться:
    • Богоявленська церква. 16841693 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвінецею. Ансамбль фресок та іконостас 1693 р.
    • Благовіщенська церква. 16881702 рр. Безстовпний п'ятибанний храм із оригінальним купольним покриттям бань. Первісна дзвіниця знищена у 1929 р. У храмі — фрески 1709 р.
    • Велика «холодна» Хрестовоздвиженська (16741688 рр.) та маленька Козьмодемьянська церкви (початок XVIII ст.) Хрестовоздвиженського приходу. Були спотворені більшовиками, нині відновлюються. Первісна шатрова дзвіниця знищена.
    • Церква Дмитра Солунського (16711673 рр.). Двостовпний, нині однобанний храм, із шатровою дзвіницею. Фрески 1686 р. Був дуже спотворений більшовиками, потім відбудований.
    • Церква Петра Митрополита. 1657 р. Спотворена у радянський період, нині у жалюгідному стані.
    • Дзвіниця церкви Микити Мученика. Початок XVIII ст., наришкінський стиль. Сама невелика церква 16411644 рр. була знищена більшовиками.
    • Вознесенська церква. 1682 р. Раніше — чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Нині перебуває у спотвореному більшовиками вигляді.
    • Церква Володимирської ікони на Божедомці. 1672–1678 рр. Трьохшатровий храм із шатровою дзвіницею. Фрески 1691 р.
    • Миколо-Мокринський приход. «Холодна» церква Миколи Мокрого (16651672 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею та двома шатровими приділами. Фрески 1673 р. «Тепла» Тихвінська церква (1686 р.) — маленький однобанний храм, рясно прикрашений ізразцями.
    • Приход слободи Коровники. «Холодна» церква Івана Златоуста (16491652 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із двома шатровими приділами. Фрески та бароковий іконостас 17321733 рр. «Тепла» церква Володимирської ікони (до 1669 р.) — чотирьохстовпна, п'ятибанна. Також до ансамбля входять шатрова дзвіниця (1680 р.) та Святі Ворота (кінець XVII ст., наришкінський стиль).
    • Миколо-Тропинська церква. 1660-і рр. Перебудовувалась, спотворена у радянський період.
    • П'ятницька церква на Туговій Горі. 1692 р. За радянських часів спаплюжена.
    • Церква Федорівської ікони. 16871689 рр. Великий п'ятибанний чотирьохстовпний храм. Розписи, іконостас 1715 р.
    • Церква Миколи Пенського. 1691 р. Однобанний храм із шатровою дзвіницею.
    • Церква Івана Предтечі у Толчкові. 16711687 рр. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із двома п'ятибанними приділами. В ансамбль входять також дзвіниця і Святі Ворота (кінець XVII ст., наришкінське бароко). В храмі — ансамбль фресок 16941700 рр., іконостас початку XVIII ст.
    • Палати Коритова у Толчкові. Двоповерхова кам'яниця, кінець XVII ст.
    • Церква Миколи в Мєлєнках. 16681672 рр. П'ятибанний чотирьохстовпний храм. Первісна дзвіниця знищена у радянську добу. В храмі — фрески 17051707 рр.
    • Церква Петра і Павла при мануфактурі. 17361744 рр. Петровське бароко.
  • У селищі Толга, що нині увійшло до меж міста, знаходиться давній Толзький монастир. Закладений у 1314 р., згодом він перетворився на міцну фортецю і у такому вигляді дійшов до нашого часу. До складу цього видатного ансамблю входять: фортечні мури (1690-і рр.), шестистовпний Введенський собор (16811688 рр.) із дзвіницею (XVIIXIX ст.), Хрестовоздвиженська трапезна (16201625 рр.) та Микольська надбрамна (1672 р.) церкви, настоятельський корпус 1680-х рр. та лікарняний корпус із дев'ятибанною церквою Спаса Преображення (бл. 1700 р.).
Галерея

Народились у місті[ред.ред. код]

Померли у місті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність населення Російської Федерації по муніципальних утвореннях на 1 січня 2015 (рос.)
  2. Федеральная служба государственной статистики (Росстат), Оценки численности постоянного населения (укр. Оцінки чисельності постійного населення) (Перевірено 21 серпня 2012) (рос.)
  3. http://www.city.yar.ru/home/economics/socio_economic_state.html

Посилання[ред.ред. код]