Білопавутинник бульбистий
| ?Білопавутинник бульбистий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Тип: | Базидіомікотові (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Трихоломові (Tricholomataceae) |
| Рід: | Білопавутинник (Leucocortinarius) |
| Вид: | Білопавутинник бульбистий |
| Біноміальна назва | |
| Leucocortinarius bulbiger (Albertini & Schweinitz) Singer | |
| Синоніми | |
| Cortinellus bulbiger[1] | |
| Посилання | |
| Leucocortinarius bulbiger | |
| 190402 | |
| 330940 | |
| MB: | 287750 |
| IF: | 287750 |
Білопавутинник бульбистий (Leucocortinarius bulbiger) — рідкісний вид з диз'юнктивним ареалом, єдиний представник роду білопавутинник (Leucocortinarius). Гриб класифіковано у 1945 році[7].
Напівкуляста м'ясиста бурувато-кремова шапка діаметром 5–8 см з залишками покривала посередині та по краю у вигляді білуватих павутинистих пластівців. Тонкі негусті, спочатку білі, згодом глинисто-коричнюваті пластинки прирослі зубцем. Веретеноподібно-еліпсоподібні гладенькі товстостінні безбарвні пори 7–9×4–5 мкм. Споровий порошок білуватий. Підсихаючи, стає блідо-вохристим. Ніжка звужується догори. Розміром 5–10×0,7–1 см. Білувата суцільна основа бульбоподібно розширена — до 2,5–3 см. У верхній частині має білувате павутинисте кільце, яке швидко зникає. Білий щільний м'якуш без особливого запаху та смаку. Пряжки є.
Плодові тіла з'являються у вересні — жовтні.
Європа, Азія та Північна Америка. В Україні відомий із Західного та Лівобережного Лісостепу, Старобільського злаково-лучного Степу та Гірського Криму. Росте на ґрунті в хвойних та листяних лісах. Трапляється поодиноко та невеликими групами.
Їстівний гриб.
Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).
- ↑ (Alb. & Schwein.) Pat.
- ↑ Alb. & Schwein., Conspectus Fungorum in Lusatiae superioris: 150 (1805)
- ↑ (Alb. & Schwein.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 135 (1871)
- ↑ (Alb. & Schwein.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 9 (1886)
- ↑ (Alb. & Schwein.) Ricken: 331 (1914)
- ↑ (Alb. & Schwein.) J.E. Lange, Dansk bot. Ark.: 13 (1935)
- ↑ Leucocortinarius bulbiger. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 2016–05–10T07:55:04+02:00.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
- Leucocortinarius bulbiger // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Singer, R. 1945. New genera of fungi. Lloydia. 8:139-144
- Leucocortinarius bulbiger // Червона книга України, 2016. — URL [Архівовано 19 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |