Біт на секунду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біт на секунду, біт/с (англ. bit per second) — базова одиниця вимірювання швидкості передачі інформації в обчислювальній техніці і телекомунікаціях, що окреслює кількість інформації (у бітах), що передається за певний проміжок часу (за секунду).

На відміну від бодів (baud; при двійковому кодуванні боди також позначають кількість біт у секунду), бітами в секунду виміряється ефективний обсяг інформації, без обліку службових бітів (стартові/стопові/парність) застосовуваних при асинхронній передачі. У деяких випадках (при синхронній двійковій передачі) швидкість у бодах може бути рівної швидкості в бітах у секунду.

На вищих рівнях мережевих моделей використовують також більшу одиницю — байт у секунду (Б/c або Bps, від англ. bytes per second), що дорівнює 8 біт/c. При цьому швидкість у бітах на секунду позначається маленькою літерою — kbps, в той час як у байтах на секунду — великою, kBps

Похідні одиниці[ред. | ред. код]

Для позначення більших швидкостей передачі застосовують більші одиниці, утворені за допомогою префіксів системи Сі кіло-, мега-, гіга- і т. ін.:

  • Кілобіти в секунду — кбіт/c (kbps)
  • Мегабіти в секунду — Мбіт/c (Mbps)
  • Гігабіти в секунду — Гбіт/c (Gbps)

При цьому трактуванню префіксів, подібно з одиницями інформації, властива плутанина:

  • В одних випадках кілобіт трактується як 1000 біт (згідно з СІ), мегабіт як 1000 кілобіт і т. д.
  • В інших випадках кілобіт трактується як 1024 біта, оскільки 8 кбіт/c = 1 КБ/c (а не 0,9765625, як виходить у першому випадку).

Див. також[ред. | ред. код]