Біт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біт (англ. bit, переклад: шматочок) — мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів (0 або 1), застосовуваних для представлення даних у двійковій системі числення. Англійською двійковий знак звучить як binary digit. Скорочено виходить bit (біт). Число бітів пам'яті ЕОМ визначається максимальною кількістю двійкових цифр, які в ній вміщуються. Число бітів даних — це кількість двійкових розрядів, в яких вони записані.

Поняття біта і його застосування пов'язане з чисто фізичними явищами та станами в них: щось-нічого (є заряд, нема заряду). Розряди транзистора, вони використовуються у розповсюджених накопичувачах пам'яті - флеш-картках, оперативній пам'яті, мікропроцесорах, так всім відомих компакт-дисках та DVD тощо, всі вони найкраще підходять для виконання необхідних операцій запису та обчислення (операцій множення двійкових значень).

8 бітів дорівнюють одному байту.