Вайссенбурзький монастир (Ельзас)
Вайссенбурзький монастир | |
---|---|
49°2′12.999984099997″ пн. ш. 7°56′31.999992099999″ сх. д. / 49.03694° пн. ш. 7.94222° сх. д. | |
Країна | Франція |
Розташування | Віссамбур |
Тип | бенедиктинське абатствоd (660) collegiate churchd (1524) і релігійна громада |
Засновник | Dragobodod |
Медіафайли у Вікісховищі |
Вайссенбу́рзький монасти́р (нім. Kloster Weißenburg) — колишнє католицьке бенедиктинське абатство в місті Віссембур (стара німецька назва — Вайсенбург), Ельзас, Франція. Засноване близько 660 року шпеєрським єпископом Драгободо. Був одним із важливих монастирів на заході Східної Франкії та Священної Римської імперії. Завдяки пожертвам феодалів Ельзасу, Пфальцу і Уфгау перетворилося на великого землевласника. У XII столітті вийшло з-під юрисдикції шпеєрських єпископів. Почало занепадати у 2-й половині ХІІІ століття через втрату маєтностей. Перестало існувати 1524 року, перетворено на колегіальну церкву Шпеєрського єпископства (з 1546). З часом увійшло до складу Франції. Розпущено 1789 року внаслідок Французької революції. Інші назви — Вайссенбурзьке абатство (нім. Abtei Weißenburg), Віссембу́рське аба́тство (фр. l'abbaye de Wissembourg).
- 966—968: Адальберт (з 968 — єпископ Магдебурзький)
- Traditiones Wizenburgenses. Die Urkunden des Klosters Weissenburg. 661-864. Eingeleitet und aus dem Nachlass von Karl Glöckner hrsg. von Anton Doll. Hessische Historische Kommission, Darmstadt 1979.
- Harster, Wilhelm. Der Güterbesitz des Klosters Weißenburg. (Programm zum Jahresbericht des K. Humanistischen Gymnasiums Speier), 2 Bände. Speyer 1893–1894.
- Mooyer, Ernst Friedrich. Nekrologium des Klosters Weißenburg, mit Erläuterungen und Zugaben. In: Archiv des historischen Vereines von Unterfranken und Aschaffenburg 13 (1855), S. 1–67.
- Schultz, Wolfgang. Der Codex Berwartstein des Klosters Weißenburg im Elsaß. (1319) 1343-1489. Neustadt an der Weinstraße 2008, ISBN 978-3-9810865-5-3 (mit Edition).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вайссенбурзький монастир (Ельзас)