Вайтенс Андрій Петрович
| Вайтенс Андрій Петрович | |
|---|---|
| Андрей Петрович Вайтенс | |
| Народження | 28 серпня (9 вересня) 1878 |
| Смерть | 21 січня 1940 (61 рік) |
| Країна | Російська імперія |
| Навчання | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904) |
| Діяльність | архітектор |
| Архітектурний стиль | неокласицизм |
 Вайтенс Андрій Петрович у Вікісховищі | |
Андрій Петрович Вайтенс (рос. Андрей Петрович Вайтенс; 9 вересня 1878 — 21 січня 1940) — архітектор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Андрій Петрович Вайтенс народився (28 серпня) 9 вересня 1878 року в Санкт-Петербурзі. Родина мешкала за адресою: набережна Мойки, 28.
1896 року закінчив Реформатське училище на набережній Мойки, 38.
З 1897 по 1904 рік навчався у Вищому художньому училищі при Імператорській Академії мистецтв у майстерні Олександра Померанцева разом з Олександром Яковлєвим.
6 вересня 1904 року отримав звання художника-архітектора за проєкт: «Палац Намісника Його Імператорської Величності на Далекому Сході». Разом з ним над цим проєктом працював Володимир Щуко.
Після навчання працював 1904—1907 рр. над будівництвом Першого прибуткового будинку страхового товариства в архітектурній майстерні Олександра Гунста в Москві[1].
Андрій Петрович одружився з Софією Казимирівною Подсендковською (пол. Podsędkowska), яка походила від шляхетного польського роду герба Тшаска. Її рідна сестра Олена Казимирівна — дружина Миколи Лансере.
1907 року разом із дружиною повернувся до Санкт-Петербурга й працював у майстерні Бориса Гіршовича над будівництвом Сибірського банку на Невському проспекті 46.
Був обраний членом Петербурзького товариства архітекторів.
За радянські часи викладав у Ленінградському художньо-технічному інституті.
Помер від хвороби серця 1940 року[2]. Похований на Лахтинському цвинтарі[3].
Проєкти в Санкт-Петербурзі — Ленінграді[ред. | ред. код]
- 1908—1910 — дача А. Вайтенса на Лісовій вулиці (Ольгіно), будинок 19, 21, 23.[4]
- 1910—1914 — оформлення вестибюля й вітальні Юсуповського палацу на набережній річки Мойки, будинок 94.
- 1912 — вхідний портал і павільйони «Луна-Парку» на вулиці Декабристів, будинок 39 (не збережено).
- 1914 — промислові споруди Газового товариства для освітлення вулиць.
- 1914—1916 — прибутковий будинок Федора Нідермеєра на Кам'яноострівському проспекті, будинок 39 (завершено 1949—1951 рр.).
- 1936 — школа № 308 ім. Івана Петровича Павлова на вулиці Бородинській, будинок 8/10.
- Інститут вивчення профзахворювань у Ленінграді.
Проєкти в околицях Санкт-Петербурга[ред. | ред. код]
- 1909—1911 — реконструкція дачі Зінаїди Юсупової в Царському Селі.
- 1911—1912 — церква в «Юсуповському селищі» Шліссельбурзького повіту Санкт-Петербурзької губернії на станції Мга Північної залізниці. Ділянку Благовіщенського маєтку княгині Юсупової на річці Мге було виділено для зведення храму й пожертвовано Петербурзькії духовнії консисторії в 1910 року (не збережено).
- господарські споруди в Царському Селі (не збережено).
Інші проєкти[ред. | ред. код]
- урядові дачі й будинки на Чорноморському узбережжі Кавказу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зодчие Санкт-Петербурга: XX век / сост. В.Г. Исаченко; ред. Ю.В. Артемьева. – СПб.: Лениздат, 2000. – 714 с.
- ↑ Вайтенс А. Г. Андрей Петрович Вайтенс// Зодчие Санкт-Петербурга. XX век, сост. В.Г. Исаченко. — СПб.: Лениздат, 2000.
- ↑ И. М. Яковлева. Моя генеалогия: Андрей Петрович Вайтенс. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
- ↑ Дача А. П. Вайтенса (деревянная) - Архитектурный сайт Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Санкт-Петербурзькі асамблеї
- Довідник наукових товариств Росії [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.]
- І. Яковлєва. Андрій Петрович Вайтенс [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
