Валикова змія коралова
| ?Валикова змія коралова | |
|---|---|
Валикова змія коралова
(Гравюра Марії Сибіли Меріан, 1701-1705 роки). | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Serpentes |
| Родина: | Валикові змії (Aniliidae), Stejneger, 1907 |
| Рід: | Валикова змія (Anilius), Oken, 1816 |
| Вид: | Валикова змія коралова |
| Біноміальна назва | |
| Anilius scytale Linnaeus, 1787 | |
| Синоніми | |
| Tortrix scytale Ilysia scytale | |
| Посилання | |
| Anilius scytale | |
| Anilius scytale | |
| 795921 | |
| 209613 | |
| 167047 | |
| 51844 | |
| Fossilworks: | 375006 |
Валикова змія коралова (Anilius scytale) — єдиний представник єдиного роду неотруйних змій Валикова змія родини Валикові змії. Має 2 підвиди.
Загальна довжина сягає 70—80, іноді 90 см. Голова маленька та овальна, очі маленькі з круглими зіницями, прикриті напівпрозорим щитком. Голова не відділена від тулуба шийним перехопленням. Рот невеликий, нездатний до значного розтягування, кістки черепа міцно зрощені між собою, єдина розтяжна зв'язка є між двома половинками нижньої щелепи. На обох щелепах, піднебінних і крилоподібних кістках є дрібні, загнуті назад зуби. Присутні також зуби на міжщелепній кістці. Збереглися рудименти тазового поясу й задніх кінцівок, які мають вигляд маленьких кігтиків з боків анального отвору. Тулуб нагадує невеликий ролик або валик (звідси й походить назва усієї родини) з дуже коротким та тупим хвостом, які вкрито дрібною округлою лускою, яка трохи збільшена на черевній стороні.
Забарвлення складається з широких яскраво-червоних і вузьчих чорних поперечних кілець, які розташовані почергово.
Полюбляє вологі ліси. Активна вночі. Гарно риє нори. Значну частину життя проводить під землею. Ховається під камінням, корінням, у тріщинах. Харчується сліпунами, ящірками, земноводними.
Це яйцеживородна змія. Самиця народжує 6—15 дитинчат.
Країни поширення: амазонська частина Бразилії, Венесуела, Колумбія, Болівія, Еквадор, Французька Гвіана, Перу.
- Anilius scytale phelpsorum
- Anilius scytale scytale
- Lancini,A.R. & Kornacker,P.M. 1989. Die Schlangen von Venezuela. Armitano Editores C.A., Caracas, 1-381
- Lehr, E. 2002. Amphibien und Reptilien in Peru. Natur und Tier-Verlag (Münster), 208 pp.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Огляд виду в «Каталозі життя»