Феленчак Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Василь Феленчак)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Феленчак.
Василь Феленчак
Василь Андрійович Феленчак
Народився 20 березня 1947(1947-03-20)
Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 7 лютого 2022(2022-02-07) (74 роки)
Тернопіль
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність музикант, диригент
Alma mater Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької і Таджицький Державний інститут мистецтв імені Мірзо Турсун-заде
Нагороди
Народний артист України Заслужений артист України

Феленчак Василь Андрійович (20 березня 1947, с. Нагірянка[1], нині Україна — 7 лютого 2022, м. Тернопіль, Україна[2]) — український музикант, диригент, засновник і художній керівник Галицького муніципального камерного оркестру. Народний артист України (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Василь Феленчак народився 20 березня 1947 року у селі Нагірянці, нині Нагірянської громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив Тернопільське музичне училище (1971), Таджицький інститут мистецтв (1977, м. Душанбе, нині Таджикистан). У м. Томськ (нині РФ): артист обласної філармонії (1972—1977), диригент симфонічного оркестру (1979—1986), де співпрацював із відомими виконавцями — В. Крайнєвим, І. Ойстрахом, В. Співаковим та іншими. У 1977—1979 — стажувався на курсах оперно-симфонічного диригування під керівництвом академіка А. Каца у м. Новосибірськ (нині РФ).

Від 1986 — викладач Тернопільського педагогічного інституту, де організатор фортепіанного тріо, струн. квартету, ансамблю скрипалів, камер. оркестру. Від 1991 — засновник, художній керівник і диригент Галицького камерного оркестру (від 2002).

Доробок[ред. | ред. код]

Автор музичних творів, оркестрових аранжувань, інструментівок, навчальних програм, методичних рекомендацій із музичних дисциплін.

Нагороди[ред. | ред. код]

28 серпня 2021 року на тернопільській Алеї зірок відкрили зірку Василя Феленчака[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Садовська, Г. Василь Феленчак: «Робота любить людину фахову» // Вільне життя плюс. — 2016. — № 87 (9 листоп.). — С. 9.
  2. ↑ Боденчук Б., Цвик, О. У Тернополі помер засновник муніципального оркестру // Суспільне Новини. — 2022. — 7 лютого.
  3. ↑ Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Рішення 38 сесії п'ятого скликання Тернопільської міської ради № 5/28/2 від 26 серпня 2010 року [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2010. — 9 вересня.
  5. ↑ Рішення 36 сесії шостого скликання Тернопільської міської ради № 6/36/19 від 16 серпня 2013 року [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2013. — 23 серпня.
  6. ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2016 року № 495/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
  7. ↑ Лауреати конкурсу «Людина року-2017» // Вільне життя плюс. — 2018. — 3 січня.
  8. ↑ WS: s:Розпорядження Тернопільської ОДА та обласної ради від 20 серпня 2018 року № 621-од
  9. ↑ Фук, Р. Ще 4 зірки відкрили на Алеї зірок до Дня міста у Тернополі // Суспільне Новини. — 2021. — 28 серпня.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кушнірук, А. Музика, яку можна відчути на смак і дотик // Свобода. — 2007. — 28 берез. — С. 7. — (Ювілеї).
  • Кушнірук, А. Василь Феленчак: «Музика увійшла у мене, мов невиліковний вірус» // Свобода. — 2007. — 31 берез. — С. 8. — (Варіації на тему).
  • Лайко, О. Василь Феленчак: «Музика — це сутність мого життя» // Місто. — 2009. — 30 верес. — С. 7. — (Цікаві знайомства).
  • Заморська, Л. «Без музики нічого не вартий...» // RIA плюс. — 2010. — 16 черв. — С. 19. — (Віч-на-віч).
  • Лайко, О. Галицький диригент у Її Величності Музики // Місто. — 2010. — 29 верес. — С. 20. — (Зірки).
  • Брик, А. Василь Феленчак: «Щоб дослухати концерт, люди ризикували спізнитися на поїзд» // Свобода. — 2010. — 12 січ. — С. 5. — (Новорічні сюрпризи муніципального Галицького...).
  • Коляда, А. Василь Феленчак: «Наш оркестр двадцять років несе свою карму — допомагає людям залишатися людьми...» // Свобода. — 2011. — № 85 (21 жовт.). — С. 8. — (Коли про все говорить музика).
  • Островська, Л. Василь Феленчак: «Люди зайняті зароблянням грошей і статками. Музика розслабляє нас і очищує» // Наш день. — 2016. — № 44 (2-8 листоп.). — С. 4. — (Культура).
  • Садовська, Г. Василь Феленчак: «Робота любить людину фахову» // Вільне життя плюс. — 2016. — № 87 (9 листоп.). — С. 9.
  • Садовська, Г. Василь Феленчак: «Я створив те, без чого моє життя було б неповноцінним» // Вільне життя плюс. — 2018. — № 64 (17 серп.). — С. 1. — (Людина року-2017).
  • «Пам'ять про Маестро буде жити в кожній ноті...» // Нова Тернопільська газета. — 2022. — № 5 (9-15 лют.). — С. 3.
  • Садовська, Г. «Не терпів фальшивих нот і не любив фальшивих людей» // Вільне життя плюс. — 2022. — № 11 (11 лют.). — С. 4. — (Замість квітки на свіжу могилу).


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Феленчак_Василь_Андрійович&oldid=41605358