Василь (Філевич)
| Василь Філевич | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 грудня 1983 — 6 листопада 1995 | ||
| Обрання: | 5 грудня 1983 | |
| Церква: | Українська греко-католицька церква | |
| Попередник: | Андрій Роборецький | |
| Наступник: | Корнилій Пасічний | |
| Народження: | 13 січня 1918 Стрий, Альберта, .svg){kind=small} Канада
| |
| Смерть: | 20 квітня 2006 (88 років) Саскатун, Канада
| |
| Батько: | Омелян | |
| Мати: | Анна | |
| Прийняття священичого сану: | 17 квітня 1942 | |
| Єпископська хіротонія: | 27 лютого 1984 | |
Василь Філевич (13 січня 1918, Стрий, Альберта, Канада — 20 квітня 2006, Саскатун) — єпископ Саскатунський Української греко-католицької церкви (1983—1995).
Життєпис[ред. | ред. код]
Василь Філевич народився 13 січня 1918 року в місцевості Стрий, в провінції Альберта, Канада. Був одним із восьми дітей подружжя Омеляна і Анни Пелах-Філевич.
Богословські студії проходив у семінарії святого Йосифа в Едмонтоні. 12 квітня 1942 року в Мандері (Канада) отримав священицьке рукоположення з рук єпископа Василя Ладики, ЧСВВ.
Виконував душпастирське служіння у таких місцях: з 1942 до 1943 р. в Давфені, Манітоба; з 1943 до 1948 р. був парохом у Кітченер, Онтаріо; з 1948 до 1951 р. був душпастирем у Сент-Катарінс, Онтаріо. 1951 р. був канцлером Торонтської Єпархії. Від 1951 до 1978 р. був ректором кафедрального собору святого Йосафата в Торонто. Під час його адміністрації у 1953 р. при соборі збудовано парафіяльну резиденцію, а в 1961 р. — першу в Торонто українську цілоденну парафіяльну школу, у 1964 р. проведено ремонт собору.
У 1959 році папа Римський Іван ХХІІІ надав Василю Філевичу сан монсеньйора, а в 1962 році його призначено генеральним вікарієм Торонтської єпархії. У 1972 року Глава УГКЦ Йосиф Сліпий надав йому сан митрофорного протоієрея. З 1978 по 1983 р. він був парохом у Тандер-Бей, Онтаріо.
5 грудня 1983 року папа Римський Іван Павло ІІ призначив священника Василя Філевича єпископом Саскатунським. Архієрейська хіротонія відбулася 27 лютого 1984 р. в соборі святого Михаїла в Торонто. Головним святителем був митрополит Максим Германюк, а співсвятителями — єпископи Ісидор Борецький і Ніль Саварин. 4 березня 1984 р. він був урочисто введений на єпископський престол в святого Юрія в Саскатуні.
6 листопада 1995 року Іван Павло II прийняв зречення з уряду єпископа Василя Філевича у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Помер у Саскатуні 20 квітня 2006 року.
Література[ред. | ред. код]
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
- Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome 1988. — 284 P. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Короткі біографічні дані в базі catholic-hierarchy.org [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- На спомин Владики Василя Філевича
|
