Саскатун

Саскатун Saskatoon
герб прапор
Саскатун
Основні дані
52°7′54″ пн. ш. 106°39′9″ зх. д.
Країна	Канада
Регіон	Саскачеван
Межує з — сусідні нас. пункти Ленхемd ?
Засновано	1883
Площа	144 km² км²
Населення	202 425 (2006)
Висота НРМ	488 м
Офіційна мова	англ. (Саскачеван)
Телефонний код	(1) (306)
Часовий пояс	CDT
GeoNames	6141256
OSM	r4189345  ·R
Міська влада
Мер міста	Чарлі Кларкd
Вебсайт	Місто Саскатун - офіційна(англ.)]
Мапа
Саскатун у Вікісховищі

Саскату́н (англ. Saskatoon) — найбільше місто провінції Саскачеван, сільськогосподарський і культурний осередок розташований над Південним Саскачеваном. Засноване у 1883 році; у 1980-х роках переросло населенням столицю провінції м. Реджайна.

Населення: 202 425 мешканців (2006), із них 14 400 україноканадці (1947 — 2 400, 1961 — 9 100). Жителів міста звуть «саскатунці».

Етимологія

Назва міста «Саскатун» походить з мови корінних жилелів крі: означає «місце misâskwatômin», цебто там, де багато ягід ірги вільхолистої (Amelanchier alnifolia) — солодких фіолетових ягід, які ростуть у районі Саскатуна.

Історія

У 1882 році торонтському Колонізаційному товаристві «Тверезість» (англ. Temperance Colonization Society) було надано 5460 гектарів (21 секцій) землі над річкою Південний Саскачеван між містечками Ворман (англ. Warman) і Дондерн (англ. Dundurn). Саме це ж товариство поставило собі за благородну мету заснування сільської громади, вільної від алкогольної залежності. У 1883 група поселенців та їх лідер Джон Нільсон Лейк (англ. John Neilson Lake), прибули на місце, де нині находиться м. Саскатун з ціллю заснування тут же перше постійного поселення: прибули залізницею з Онтаріо до Мус-Джо та доїхали до місця призначення верхи, оскільки залізничну колію тоді ще не було завершено.

Після Битви під Фіш-Кріком (англ. Battle of Fish Creek) і Битви під Батошем (англ. Battle of Batoche) 1885 за часів Повстання в Північно-західних територіях, поранені канадські солдати видужували в Резиденції Марр (англ. Marr Residence — зараз є історичним місцем). Загиблих солдатів поховано на Піонерському Цвинтарі (англ. Pioneer Cemetery) недалеко від нинішнього Виставкового комплексу.

У 1906 населення міста зросло до 4500 осіб (включало тоді громади Саскатуну, Ріверсдейл (англ. Riversdale) і Нутана (англ. Nutana). У 1955 році громада Монтґомері-Плейс (англ. Montgomery Place), а в 1956 році в сусідня їй Сазерленд (англ. Sutherland) увійшли у склад міста Саскатун.

Географія

Саскатун розташований на широкій смузі родючого чорнозему в середній і південній частинах провінції Саскачевана та знаходиться в біомі із назвою Осиковий лісостеп (англ. Aspen Parkland). Місто на рівнині: найнижча точка міста — річка Південний Саскатун; найвищі точки — передмістя Сазерленд у східній частині міста і Сільвервуд-Рівер-Хайтс у передмісті північної частини. Саскатун поділено на східну і західну частини річкою Південний Саскачеван.

Клімат

Осиковий лісостеп влітку

Клімат в Саскатуні, як і у всьому Саскачевані,— вологий континентальний (кліматична класифікація Кеппена: Dfb) Саскатун знаходиться в біомі Осиковий лісостеп (англ. Aspen Parkland), цебто в рослинній кліматичній зоні 2b.

Ектсремуми температури коливаються від −50 °C в р. 1893 до +41 °C в р. 1988.

Найнижча рекордна температура -60.9 °C.

Опадів випадає близько 350 мм, взимку — у вигляді снігу а, влітку — у вигляді дощу. вітри на рівнинних преріях сильні.

Саскатун — сонячне місто: у середньому 2,380.8 годин сонячного світла на рік.

Екстремальні температури також більш терпимі завдяки низькій вологості.

Клімат Саскатуна
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−11,8	−7,8	0,7	10,6	18,4	22,6	24,9	24,4	18,0	10,8	−1,6	−9,2	8,2
Середній мінімум, °C	−22,3	−18,2	−10,2	−1,9	4,5	9,4	11,4	10,2	4,4	−1,9	−10,9	−19,3	−3,8
Норма опадів, мм	15.2	10.3	14.7	23.9	49.4	61.1	60.1	38.8	30.7	16.7	13.3	15.9	350
Джерело: Міністерство навколшнього середовища Канади

Транспорт

Саскатун розташований на Шосе Йєлоугед, яке з'єднує провінції Саскачеван, Манітоба, Альберта і Британська Колумбія. Автодороги № 7, 11, 12, 14, 41, 219, 684, та 762 ведуть до Саскатуну.

Бродвейській міст

Мости через Південний Саскачеван включають:

• Міст «Гранд-Тронк» (англ. Grand Trunk Bridge (залізниця))
• «Міст Серкел-Драйв-Саут» (англ. Circle Drive South Bridge)
• «Міст ім. Сенатора Сида Боквулда» (англ. Senator Sid Buckwold Bridge)
• «Міст Бродвей» (англ. Broadway Bridge)
• «Міст Університет» (англ. University Bridge)
• «Міст КТЗ» (англ. CPR Bridge (залізниця))
• «Міст Сиркель-Дрейв» (англ. Circle Drive Bridge)

Міжнародний аеропорт імені Джона Діфенбейкера (англ. Saskatoon/John G. Diefenbaker International Airport) — служби мають у своєму складі регулярні та чартерні авіакомпанії для міста. Аеропорт є головним транспортним центром для гірських та віддалених районів в північній провінції Саскачевана.

Канадська тихоокеанська залізниця й Канадська національна залізниця керують інтермодальними транспортними системами (Вантажне господарство — залізнична станція) і вантажними транс-центрами в Саскатуні. Канадська Національна залізниця також керує автомобільним центром передачі. Зупинка Саскатун на канадському пасажирському трансконтинентальному залізничному маршруті управляється «Via Rail». Залізничний вокзал Саскатуна розташований в західній частині міста. Пасажирська станція відкрита наприкінці 1960-х як заміна для першої головної станції Саскатуна, яка була розташована в центрі міста Перший Авенью. Після переїзду станції центр міста був перебудований, в тому числі будівництво «Midtown Plaza», «TCU Place» (аудиторії Centennial) та інші.

Економіка

Місце Інновацій. Позаду — синхротрон «Канадського Джерела Світла»

Економіка Саскатуна базується на вирощуванні зернових культур, худоби, видобутку нафти і газу, поташу, урану, золота, алмазів, вугілля і пов'язаних з ними галузях.

Найбільша в світі компанія, що виробляє уран, Cameco, і PotashCorp найбільший із світових постачальників поташу; третій продуцент фосфатів і азотів у світі, мають штаб-квартири в Саскатуні. Майже дві третини видобутих поташних світових запасів знаходяться в області Саскатуна.

«Місце Інновацій» (англ. Innovation Place) — науковий парк (центр), заснований в 1980 році, об'єднує майже 150 підприємств із галузей сільського господарства, інформаційних технологій та навколишнього середовища, наук про життя та біотехнології.

У Саскатуні знаходиться Саскачеванський університет й «Канадське Джерело Світла» (англ. Canadian Light Source), Національний синхротрон-центр Канади.

Цікаві місця

Готель «Дельта Бессборо»

В місті Саскатуні є багато музеїв, будівель, меморіалів і об'єктів культурної спадщини. Найвідомішими є:

• Готель «Дельта Бессборо» (англ. Delta Bessborough Hotel) історичний готель в центрі місті Саскатуні.

• Бродвейський міст (англ. Broadway Bridge)

• «Стежка Мівасин Долина» (англ. Meewasin Valley Trail)

• «Лісгосп парк і зоопарк» (англ. Forestry Farm Park and Zoo)

• «Саскачеванський Музей Західного Розвитку» (англ. Saskatchewan Western Development Museum)

• «Центр Мистецтво ім. Франк й Ельен Ремай» (англ. Frank & Ellen Remai Arts Centre)

Освіта

У 1907 році було засновано Саскачеванський університет.

Також в Саскатуні знаходиться «Саскачеванський Інститут Прикладної Науки й Технологій — Кельсі Кампус» (англ. Saskatchewan Institute of Technology - Kelsey Campus) знаходиться на «Іделвайд» (англ. Idylwyld) й «Тридцять-третій Стріт» (англ. 33rd Street), було засновано в р. 1941. Кампус було названо на честь Генрі Кельсі, першого європейця-дослідника, який подорожував річкою Саскачеван.

Спорт

Саскатун Блейдс — хокейна спортивна команда, котра виступає у Західній хокейній лізі.

Відомі особистості

В поселенні народився:

• Берт Гардінер (1913—2001) — канадський хокеїст.
• Даррен Ван Імп (нар.1973) — канадський хокеїст.
• Дмитро Ціпивник (1927—2003) — український громадсько-політичний діяч, Доктор медицини. Президент Світового Конґресу Українців (1993—1998).

Міста-побратими

З 1991 року Українське місто Чернівці є містом-побратимом Саскатуна.

Міста-побратими Саскатуна

•  Україна, Чернівці
•  Швеція, Умео
•  КНР, Шицзячжуан,
•  Німеччина, Кельн,
•  Фінляндія, Тампере,
•  США, Мідленд ,Техас
• Японія, Кітахіросіма
•  Південна Корея, Ульсан
•  Велика Британія, Оксфорд
•  Афганістан, Кабул
•  Іран, Мехдішехр

Українці Саскатуну

Українці почали селитися у Саскатуні в кінці 19 ст. Саскатун є осереддям єпархій Української греко-католицької і Української греко-православної церков (див. Саскатунська українська греко-православна єпархія та Саскатунська єпархія УГКЦ) — та Української евангельсько-баптистської церкви (з 1929): 3 українські греко-католицькі і 2 українські греко-православні парафії, Українське місійне і біблійне товариство (з 1945) і його щотижневе радіомовлення «Година Божого Слова». Численні українські установи, серед ін. — виховні інститути для студіюючої молоді: католицький Інститут ім. митрополита А. Шептицького і православний Інститут ім. П. Могили, два музеї.

1926 року у Саскатуні під час Всеканадського українського з'їзду постав Союз Українок Канади.

У Саскачеванському університеті працює 35 професорів і викладачів українського походження; Славістичний відділ включає українознавчі предмети.

З нагоди 120-ї річниці появи перших українських переселенців у Канаді 24 червня 2011 р. був запущений Історичний Потяг українських піонерів, що пройшов за маршрутом Галіфакс — Монреаль — Оттава — Торонто — Вінніпег — Саскатун — Едмонтон.

В Саскатуні знаходиться штаб квартира Українського Музею Канади. З моменту заснування у 1936-му році до 1980-го року музей знаходився в Інституті Петра Могили, після чого переїхав у окреме приміщення.

Народились

• Бра́єн-Йо́сиф Ба́йда — єпископ Саскатунський УГКЦ, редемпторист.

Особливості

• Саскачеванський університет — (англ. University of Saskatchewan)
• Міжнародний аеропорт імені Джона Діфенбейкера (англ. Saskatoon John G. Diefenbaker International Airport) (фр. Aéroport international John G. Diefenbaker de Saskatoon) 

Панорама міста Саскатун — вид на центральну частину міста

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.