Ватега (аеродром)
| Ватега | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ІАТА: немає • ICAO: немає | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 63°55′23″ пн. ш. 38°24′42″ сх. д. / 63.92333333002777351° пн. ш. 38.41166667002777757° сх. д.Координати: 63°55′23″ пн. ш. 38°24′42″ сх. д. / 63.92333333002777351° пн. ш. 38.41166667002777757° сх. д. | |||||||||||
| Тип | військовий | ||||||||||
| Розташування | |||||||||||
| Висота над р. м. | 87 м / фт | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
  | |||||||||||
 | |||||||||||
Ватега — недобудований військовий аеродром поблизу однойменного селища Онезького району Архангельської області. Відомий також під назвою Андозеро. У 13 км на захід, за озером Андозеро, знаходиться місто Онега.
Аеродром був призначений для прийому важких стратегічних бомбардувальників. Під час будівництва було прокладено трубопровід із залізничної станції для подачі гудрону. Готовність аеродрому була близько 90 %. Є кістяк командно-диспетчерського пункту.
На аеродром планувалося[1] також переклад міського аеропорту Онєги, щоб стало можливим обслуговування останнього великими пасажирськими літаками.
Аеродром був покинутий у 1995 році. Плити марки ПАГ-18 із попередньо напруженого бетону, що мають розмір 6×2 м і товщину 18 см, у кількості 17 161 штук із злітно-посадкової смуги куплені, демонтовані та частково вивезені приватним підприємством ТОВ «Бьюті Стар».[2] При вивезенні та реалізації плит у 2002 році відбувалися дії, кваліфіковані судом як розбій та здирництво групою осіб за попередньою змовою.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Владимир ГРИГОРЬЕВ. Крылатой истории строки [Архівовано 2014-04-07 у Wayback Machine.]. — «Онега». — 20 августа 2005. — № 93.
- ↑ а б Постановление Ломоносовского районного суда г. Архангельска от 11 июля 2012 года по делу № 1-162/2012. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- С. Синіцина. В Онезькому районі розбирають військовий аеродром. — «Вісті Помор'я». — 24 листопада 2004 р.
- І. Іконніков. Небо, яке ми втратили. — Російське Воскресіння. — 04.12.2013.
- Ватега. Публічна кадастрова картка