Великогерцогська усипальниця (Карлсруе)
| Великогерцогська усипальниця | |
 | |
| Засновник | Фрідріх I (Великий Герцог Баденський) і Луїза Прусська |
|---|---|
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Карлсруе |
| Дата створення твору | 1896 |
| Архітектор | Franz Baerd і Jakob Friedrich Alois Hembergerd |
| Архітектурний стиль | неоготика |
| Статус спадщини | Q55554332?[1] |
 | |
 Великогерцогська усипальниця у Вікісховищі | |
Координати: 49°01′11″ пн. ш. 8°25′12″ сх. д. / 49.01990000002777492° пн. ш. 8.42015000002777647° сх. д.
Великогерцогська усипальниця (нім. Großherzogliche Grabkapelle) — каплиця-мавзолей у німецькому місті Карлсруе, Баден-Вюртемберг. Була побудована в 1889-1896 рр. Германом Гембергером за попередніми проектами Франца Бера[de] і Фрідріха Гембергера[de] у Фазановому саду, розташованому в міському районі Остштадт[de].
Її замовили великий герцог Баденський Фрідріх I та його дружина Луїза Прусська: причиною стала рання смерть їхнього молодшого сина Людвіга Вільгельма[de]. Батьки хотіли мати можливість вшанувати його пам'ять далеко від міського шуму "в усамітненні глибокого спокою лісу". До цього часу правителів Бадену ховали в замковій церкві Святого Михайла[de] у Пфорцгаймі або в крипті міської церкви Карлсруе[de] — місцях, які великий герцог і велика герцогиня не могли відвідати, не викликавши суспільного розголосу.
Поховальна каплиця розташована на модриновій алеї Гардтвальду, на краю фазанарію між вулицями Аденауеррінг і Клостервег, навпроти коледжу Ганса Дікманна. Це один з наймальовничіших пам'яток історії Бадена.
Залитий світлом інтер'єр верхнього костелу характеризується рядами колон, верхній ряд яких виконаний з мерехтливого чорного лабрадору. Вони підтримують консолі з пісковику і дерев'яне бочкове склепіння з витіюватими поясними арками. Чотири голови ангелів зі світло-жовтого вапняку оживляють перехід. Декоративні форми, такі як фризи з листя та капітелі з листя, можна знайти всюди. У листі фриза апсиди ховаються кам'яні ящірки. Герман Фольц[de] облаштував у верхній церкві чудові мармурові гробниці для принца Людвіга Вільгельма, великого герцога Фрідріха I та його дружини Луїзи Прусської.
З верхньої церкви до крипти ведуть широкі сходинки. За кованою брамою, що складається з двох частин, відкривається світле і привітне приміщення. Тут знаходиться 18 домовин, останнє поховання відбулося в 1952 році.
Великогерцогська похоронна каплиця є однією з державних пам'яток і знаходиться під опікою Державних палаців і садів Баден-Вюртемберга. З 2011 року верхню церкву можна відвідати з квітня по жовтень у відповідні години роботи. Крипту можна відвідати лише в рамках спеціальних екскурсій.
Члени сім'ї Баденського дому, які померли до 1888 року, спочатку були поховані у склепі в євангелічній міській церкві Карлсруе і перепоховані у великогерцогській усипальниці тільки після Другої світової війни. Список відсортовано за роком смерті:
- Великий герцог Людвіг I Баденський (1763-1830)
- Генрієтта Баденська (1833-1834), дочка принца Вільгельма
- Великий герцог Леопольд Баденський (1790-1852)
- Великий герцог Людвіг II Баденський (1824-1858)
- Принц Людвіг Вільгельм Баденський[de] (1865-1888)
- Принцеса Єлизавета Александріна Вюртемберзька (1802-1864), дружина принца Вільгельма
- Велика герцогиня Софія Шведська (1801-1865), дружина великого герцога Леопольда
- Маркграф Максиміліан Баденський (1796-1882)
- Принц Людвіг Вільгельм Баденський[de] (1865-1888)
- Принцеса Пауліна Єлизавета Баденська[de] (1835-1891)
- Принц Вільгельм Баденський[de] (1829-1897), перепохований у Залемському абатстві
- Принц Карл Баденський[de] (1832-1906)
- Великий герцог Фрідріх I Баденський (1826-1907)
- Розалія, графиня Рена, уроджена баронеса фон Бейст (1845-1908), дружина принца Карла
- Фрідріх фон Рена[de] (1877-1908), син принца Карла
- Принцеса Луїза Прусська (1838-1923), дружина Фрідріха I.
- Останній великий герцог Бадена Фрідріх II (1857-1928)
- Принцеса Гільда Люксембурзька (1864-1952), його дружина
- Annegret Kalvelage: „Fernab vom Getriebe der Stadt“. Die Grablege der Großherzöge Badens. In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg. 32. Jg. 2003, Heft 3, S. 218–221 (PDF).
- Kurt Andermann: Das großherzogliche Mausoleum im Fasanengarten. In: Residenz im Kaiserreich Karlsruhe um 1890. Karlsruhe 1990.
- Bodo Blenk: Die Großherzogliche Grabkapelle in Karlsruhe. Ein Beitrag zur Stadtgeschichte. Hohenwestedt 1978.
|
