Великогерцогська усипальниця (Карлсруе)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великогерцогська усипальниця
Зображення
Засновник Фрідріх I (Великий Герцог Баденський) і Луїза Прусська
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Карлсруе
Дата створення твору 1896
Архітектор Franz Baerd і Jakob Friedrich Alois Hembergerd
Архітектурний стиль неоготика
Статус спадщини Q55554332?[1]
Мапа
CMNS: Великогерцогська усипальниця у Вікісховищі

Координати: 49°01′11″ пн. ш. 8°25′12″ сх. д. / 49.01990000002777492° пн. ш. 8.42015000002777647° сх. д. / 49.01990000002777492; 8.42015000002777647

Великогерцогська усипальниця (нім. Großherzogliche Grabkapelle) — каплиця-мавзолей у німецькому місті Карлсруе, Баден-Вюртемберг. Була побудована в 1889-1896 рр. Германом Гембергером за попередніми проектами Франца Бера[de] і Фрідріха Гембергера[de] у Фазановому саду, розташованому в міському районі Остштадт[de].

Історія

[ред. | ред. код]

Її замовили великий герцог Баденський Фрідріх I та його дружина Луїза Прусська: причиною стала рання смерть їхнього молодшого сина Людвіга Вільгельма[de]. Батьки хотіли мати можливість вшанувати його пам'ять далеко від міського шуму "в усамітненні глибокого спокою лісу". До цього часу правителів Бадену ховали в замковій церкві Святого Михайла[de] у Пфорцгаймі або в крипті міської церкви Карлсруе[de] — місцях, які великий герцог і велика герцогиня не могли відвідати, не викликавши суспільного розголосу.

Поховальна каплиця розташована на модриновій алеї Гардтвальду, на краю фазанарію між вулицями Аденауеррінг і Клостервег, навпроти коледжу Ганса Дікманна. Це один з наймальовничіших пам'яток історії Бадена.

Залитий світлом інтер'єр верхнього костелу характеризується рядами колон, верхній ряд яких виконаний з мерехтливого чорного лабрадору. Вони підтримують консолі з пісковику і дерев'яне бочкове склепіння з витіюватими поясними арками. Чотири голови ангелів зі світло-жовтого вапняку оживляють перехід. Декоративні форми, такі як фризи з листя та капітелі з листя, можна знайти всюди. У листі фриза апсиди ховаються кам'яні ящірки. Герман Фольц[de] облаштував у верхній церкві чудові мармурові гробниці для принца Людвіга Вільгельма, великого герцога Фрідріха I та його дружини Луїзи Прусської.

З верхньої церкви до крипти ведуть широкі сходинки. За кованою брамою, що складається з двох частин, відкривається світле і привітне приміщення. Тут знаходиться 18 домовин, останнє поховання відбулося в 1952 році.

Великогерцогська похоронна каплиця є однією з державних пам'яток і знаходиться під опікою Державних палаців і садів Баден-Вюртемберга. З 2011 року верхню церкву можна відвідати з квітня по жовтень у відповідні години роботи. Крипту можна відвідати лише в рамках спеціальних екскурсій.

Список осіб, похованих у склепі

[ред. | ред. код]
Карта палацового комплексу Карлсруе. Усипальниця позначена на північному сході

Члени сім'ї Баденського дому, які померли до 1888 року, спочатку були поховані у склепі в євангелічній міській церкві Карлсруе і перепоховані у великогерцогській усипальниці тільки після Другої світової війни. Список відсортовано за роком смерті:

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Annegret Kalvelage: „Fernab vom Getriebe der Stadt“. Die Grablege der Großherzöge Badens. In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg. 32. Jg. 2003, Heft 3, S. 218–221 (PDF).
  • Kurt Andermann: Das großherzogliche Mausoleum im Fasanengarten. In: Residenz im Kaiserreich Karlsruhe um 1890. Karlsruhe 1990.
  • Bodo Blenk: Die Großherzogliche Grabkapelle in Karlsruhe. Ein Beitrag zur Stadtgeschichte. Hohenwestedt 1978.

Посилання

[ред. | ред. код]