Велицьке князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велицьке князівство
1450 – 1613
Столиця Велицьк
Мови Староукраїнська
Релігії Православ'я
Форма правління Монархія
Князі Григорій Кожанович-Велицький
Історія
 - Засновано 1450
 - Ліквідовано 1613

Велицьке князівство — невеличке удільне князівство XVXVII ст. у складі Великого князівства Литовського (від 1569 — Речі Посполитої) з центром у містечку Велицьк (тепер село у Волинській області, Україна). Володів князівством рід Кожановичів.

Історія[ред. | ред. код]

Утворено у 1450 році, коли містечко Велицьк з округою як уділ передав Григорію Кожановичу великий князь Свидригайло Ольгердович. Походження роду Кожановичів достеменно невідомо. На думку Ю. Вольфа вели свій родовід від пінсько-Турівських Рюриковичів. За пописом війська 1528 року виставляло 3 вершників.

З огляду на невеличке володіння та статки князівство перебувало у своєрідній залежності від більш потужних уділів — Сангушків, Ружинських. Водночас власники князівства намагалися породичатися з іншими удільними князями, що були пов'язані родинними зв'язками з магнатами. Насамперед з князями Порицькими (відгалуженням магнатів Збаразьких, власників Збаразького князівства).

З 1530-х років Велицьк часто закладався. З огляду на це Велицьке князівство втратило будь-які автономні права (якщо навіть попершу мало), перетворившись на звичайне землеволодіння. Близько 1613 року після смерті останнього князя Андрія Кожановича-Велицького припинило існування, його землі було поділено Єло-Малиновськими, Семашками і Сангушками.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Войтович Л. В. 5.1. Князі невстановленого походження. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
  • Собчук В. Від коріння до крони. Дослідження з історії князівських та шляхетських Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець. 2014. — С. 375—386.