Величко Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Величко.
Андрій Андрійович Величко
Народився 31 січня 1944(1944-01-31) (80 років)
Миколаїв, Львівська область
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Працював у містах Миколаїв

Андрі́й Андрі́йович Вели́чко (нар. 24 грудня 1944, Миколаїв) — український скульптор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 січня 1944 року в Миколаєві Львівської області. Навчався у місцевій середній школі № 1. 1968 року закінчив інженерний архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту.[1] Серед викладачів з фаху Степан Григорович Коропчак, Богдан Васильович Попович. Від 2000 року член Національної спілки художників.[2] Працює в галузі монументальної та станкової скульптури. Займається також різьбою та акварельним живописом.[1] Від 1976 року учасник обласних, а від 1997 — всеукраїнських художніх виставок. Персональні виставки відбулись у 1994 і 1996 роках у Львові.[2] Створив для Миколаєва 16 пам'ятників та скульптур у храмах. Значну частину з них — безкоштовно.[3]

Андрій Величко є сином архітектора Андрія Величка, внуком Миколи Величка (1867—1923) — різьбяра і будівничого, автора низки церков на Миколаївщині. Брат його діда — географ, професор, член НТШ Григорій Величко.[3]

Роботи[ред. | ред. код]

Станкові
  • Портрет заслуженого будівельника Української ССР А. М. Величка. 1975, дерево, 59×40×45.[4]
  • «Дерево життя» (1976).[1]
  • «Задума» (1976).[1]
  • «Світає» (1976).[1]
  • «Шахтар» (1976, гіпс, 90×120×120).[5]
  • Портрет майора М. Височанського (1977).[1]
  • Портрет педіатра В. Томашова (1979).[1]
  • «До гетьмана на раду…» (1979).[1]
  • «Тут пройде магістраль» (1980).[1]
  • «Квіти» (портрет доньки) (1980, тонований гіпс).[1]
  • «Буйні пшеничні лани» (1986).[1]
  • «Нічого кращого немає, як тая мати молодая…» (1989).[1]
  • Портрет Уляни Кравченко (1994, склоцемент, Музей славетних людей Миколаївщини).[1]
  • «Жіночий торс» (1995, склоцемент).[1]
  • Портрет Романа Кудлика (1996).[1]
  • «Жива вода» (1996, металопластика, латунь).[2]
Монументальні
  • Дипломна робота «Меморіальний комплекс на місці загибелі 200 000 радянських громадян, розстріляних гітлерівцями»[1], створена 1968 року, здобула II диплом на всесоюзному огляді робіт у Москві 1969 року.[2]
  • Декоративна композиція «Летіть ви голуби, летіть» в місті Єдинці, Молодова (1981).[2]
  • Конкурсний проект пам'ятника Данилові Галицькому у Львові (1986, тонований гіпс).[1]
  • «Архангел Михаїл» — конкурсний проект пам'ятника борцям за волю України у Львові (1986, тонований гіпс).[1]
  • Пам'ятник полеглим воїнам УПА на Радіві (1990).[1]
  • Надгробний пам'ятник Наталі Баран (1992, мармурова крихта).[3]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в Миколаєві Львівської області (1992, бронза).[1]
  • Надгробні пам'ятники М. Левицькому та О. Мельнику (1996, мармурова крихта).[1]
  • Меморіальна таблиця Володимирові Федусевичу на вулиці Устияновичів у Миколаєві Львівської області (1997).[6]
  • Меморіальна таблиця митрополитові Андрею Шептицькому в церкві святого Миколая в Миколаєві Львівської області.[1]
  • Статуя, яка зображує Матір Божу Покрову в Миколаєві Львівської області.[3]
  • Монументальні погруддя Миколи і Корнила Устияновичів (у власності автора).[3]
  • Пам'ятник жертвам комуністичних репресій у Закладському лісі (не завершений через недофінансування).[3]

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Марія Василівна Левицька 12.04.1946 р.

Син Остап 29.10.1970 р.

Донька Зоряна 14.04.1979 р.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Пришляк Я. Видатні особистості Миколаївщини. — Миколаїв—Монреаль—Львів, 1998. — С. 95—97. — ISBN 966-02-0558-5.
  2. ↑ а б в г д Войтович Л. Величко Андрій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — К : Поліграфкнига, 2005. — Т. 4. — С. 224—225. — ISBN 966-02-3354-X.
  3. ↑ а б в г д е Жертовність / підготував Юрій Волощак // Галицька брама. — 2013. — № 10—12 (226—228). — С. 32—33.
  4. ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 25.
  5. ↑ Слава шахтарська. Виставка творів образотворчого мистецтва (до 25-річчя Червонограда). — Львів, 1977. — С. 12.
  6. ↑ Пришляк Я. Видатні особистості… — С. 97, 140.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Величко_Андрій_Андрійович&oldid=33596165