Пришляк Ярослав Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пришляк.
Ярослав Пришляк
Прізвисько «Самсон», «Зорян», «Джміль»
Народився 14 листопада 1911(1911-11-14)
Миколаїв
Львівщина
Австро-Угорщина
Помер 29 лютого 2004(2004-02-29) (92 роки)
Монреаль, Канада
Громадянство Польща Польща→ Українська держава (1941)→Бельгія Бельгія→Канада Канада
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки громадський діяч, військовий діяч, журналіст, письменник
Alma mater «Вища Школа торгівлі»
Партія ОУН
Брати, сестри Пришляк Євген Степанович
У шлюбі з Наталя Фільварків (22.05.1912 — 14.10.1980)

Ярослав Степанович Пришляк (псевдо: «Самсон», «Зорян», «Джміль», нар. 14 листопада 1911, м. Миколаїв Львівщина, Австро-Угорщина — пом. 29 лютого 2004, Монреаль, Канада) — український громадський та військовий діяч, журналіст і письменник, керівник Фінансово-господарського Сектора Головного Проводу ОУН, пластун, голова Франко-Українського Товариства Дружби Квебеку.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Ярослав Пришляк 14 листопада 1911 року в м. Миколаєві над Дністром. Батько Степан Пришляк (14.07.1881 — 04.10.1940) багато років був радником міського уряду і заступником посадника міста Миколаєва.

Ярослав Пришляк закінчив чотирикласну міську школу у Миколаєві. Навчався у середній школі класичного типу і Філії Української Академічної гімназії у Львові, яку закінчив 8 червня 1929 року. Вищу освіту здобув, з 1929 по 1934 роки, у «Вищій Школі торгівлі» у Львові. Із студентських років у ОУН. Був заарештований 30 липня 1930 року. Одним з провідних діячів ОУН був його рідний брат Євген Пришляк (псевдо «Ярема», «Чорнота»).

Ярослав Пришляк вступив в Українську Військову Організацію у 1928 році під впливом Андрія Данчевського, тоді абсольвента Стрийської гімназії і провідника УВО Миколаївської судової округи. У 1929 році став членом ОУН і незабаром за рекомендацією провідника повітової екзекутиви Андрія Данчевського став культ-освітнім референтом Стрийської повітової екзекутиви. Був членом Управи читальні «Просвіти» у Миколаєві, засновником і головою спортивного товариства «Дністер», головою студентського гуртка, готував публічні реферати та свята, грав у футбол в українській команді Миколаєва, брав участь у хорі, драматичному гуртку і роботі товариства «Відродження», був також активним пластуном 7-го юнацького куреня ім. Князя Лева. Два роки виконував обов'язки провідника гуртка «Лиси».

Починаючи з 1930 року польська поліція неодноразово затримувала Ярослава Пришляка, але не маючи доказів причетності до акцій ОУН, відпускала. Зокрема, у 1934 році, після вбивства міністра Броніслава Пєрацького протримали у стрийській тюрмі більше трьох місяців. У 1935 році за націоналістичну агітацію серед селян його відправили до концтабору Береза Картузька[1]. Був підсудним на стрийському процесі у Веринській справі (1935р), де виступив із звинуваченнями на адресу несправедливого суду, за що був покараний на шість місяців тюрми

З 1936 року Ярослав Пришляк працював в Устріках-Долішніх у «Просвіті», а в 1937 році — скарбник та організаційний референт місцевого Українського банку та член дирекції місцевої кооперативної складниці. У серпні 1939 року приїхав до Миколаєва у відпустку. 10 вересня 1939 року, з ініціативи повітової екзекутиви ОУН, розпочалося антипольське повстання на Миколаївщині, у якому Ярослав Пришляк взяв активну участь. Повітова екзекутивна призначила його на посадника міста. Повстання було придушене, Ярославу Пришляку вдалося втекти.

У 1939—1941 роках Ярослав Пришляк перебував у німецькій частині окупованої Польщі. Працював у суді Нового Сончу, одночасно був повітовим провідником ОУН і головою Управи Читальні «Просвіти». У квітні 1941 році покинув Новий Сонч і після зустрічі у Кракові з провідником Степаном Бандерою був призначений рішенням Головного Проводу на керівника Фінансово-господарського Сектора ОУН. Працював над налагодженням фінансово-господарських референтур у тісному контакті з крайовим провідником ОУН Іваном Климівим – «Легендою».

У вересні 1941 року перейшов на нелегальне становище. У вересні 1943 року Головним Командиром УПА Романом Шухевичем був призначений господарським референтом Головного Проводу. Головним завданням було розбудова господарської бази та постачання УПА. Ярослав Пришляк займався організацією обладнання бункерів, санітарних і господарських баз, забезпечення різними видами речового і амуніційного постачання.

На еміграції[ред. | ред. код]

У кінці травня 1944 року, як член місії Закордонного Представництва Української Головної Визвольної Ради, з групою Миколи Лебедя виїхав зі Львова, маючи завдання бути представником у Бельгії. Але туди не зміг добратися і у травні 1945 року опинився у Інсбруку (Австрія), де був одним з ініціаторів заснування Українського Допомогового Комітету (УДК), був скарбником.

З 1946 року працював у Левені (Бельгія) в бюро Українського Допомогового Комітету у Бельгії. У Бельгії розпочав свою журналістську діяльність у двотижневику «Вісті». Був головою управи Спілки Українських Робітників у Бельгії та активним членом проводів інших українських організацій. У 1950—1957 роках був секретарем Головної ради українських громадських організацій у Бельгії.

У 1957 році переїхав із сім'єю до Канади. Сім'я оселилася у Монреалі, Ярослав Пришляк відразу включився у громадське життя. Активно працював у місцевій управі Ліги Визволення України (ЛВУ), Українській народній касі (УНК), Спортовому товаристві «Україна», Франко-Українському Товаристві Дружби Квебеку (був його головою), Конґресі Українців Канади; Федерації етнічних спільнот Квебеку, Канадській федерації багатомовної преси, Антибільшовицькому блоці народів та інших українських організацій.

Ярослав Пришляк активно працював в українській та франкомовній пресі.

Помер Ярослав Пришляк 29 лютого 2004 року в Монреалі, Канада.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина магістр фармації Наталя Фільварків (22.05.1912 — 14.10.1980)[2]. Син Ігор 1947 р.н[3].

Праці[ред. | ред. код]

Ярослав Пришляк написав та видав шість книг:

  • «Християнський синдикалізм» (Брюссель, 1956)[4];
  • «Два брати ідеалісти» (Нью-Йорк-Монтреаль, 1990);
  • «Шляхами кооперації — до економічного відродження України», (Стрий, 1994);
  • «Видатні особистості Миколаївщини» (Миколаїв-Монтреаль-Львів, 1998);
  • «Казка родоводу Пришляків і Куриласів» (Торонто, 1998);
  • «За Україну! Записки члена ЗП УГВР» (Миколаїв-Монтреаль-Львів, 1999).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ МІРЧУК ПЕТРО. НАРИС ІСТОРІЇ ОУН (ПЕРШИЙ ТОМ: 1920—1939)
  2. ↑ Свобода. 1980, No.240
  3. ↑ Свобода 1980, No.223
  4. ↑ Свобода 1956, No.127

Посилання[ред. | ред. код]

УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

ВО-2 «Буг»
(з 1.09.1944 вкл. ВО-1 «Башта»)
ВО-3 «Лисоня»
ВО-4 «Говерла»
(з … вкл. ВО-5 «Маківка»)
ВО-6 «Сян»
(з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг»)
Інше
УПА-Захід-Карпати (тимчасова: 08-09.1944) • ВО-7 «Сучава» (запланована) • ВО-8 «Срібна» (запланована)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пришляк_Ярослав_Степанович&oldid=41958290