Велоергометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велоергометрія
Veloergometria.jpg
Проведення тестів з навантаженням на велоергометрі
МКХ-10
MeSH D025401

Велоергометрія (ВЕМ) — діагностичний метод електрокардіографічного дослідження для виявлення латентної (прихованої) коронарної недостатності та визначення індивідуальної толерантності до ступінчасто-зростаючого фізичного навантаження, яке виконують на велоергометрі.

В основі цього методу лежить той факт, що ішемія міокарду, яка виникає за фізичного навантаження в осіб з ішемічною хворобою серця, супроводжується характерними змінами на ЕКГ (депресією чи елевацією сегменту ST, змінами зубців Т та/або R, порушеннями серцевої провідності та/чи інервації, пов'язані з фізичним навантаженням).
Велоергометрія належить до проб з дозованим фізичним навантаженням, серед яких також відомі степ-тест та тредміл. При виконанні степ-тесту хворий/клієнт почергово наступає на дві сходинки, заввишки 22,5 см. Проба на тредмілі є своєрідним видом бігу на рухливій доріжці, в якої час-від-часу міняється кут нахилу.

Обладнання[ред.ред. код]

Велоергометр[ред.ред. код]

Велоергометр є особливий різновид велотренажерів, який, на відміну від останнього, здатен точно дозувати навантаження. Представлені велоергометри з механічною й електричною гальмівною системами.

  • У випадку механічної гальмівної системи навантаження регулюється силою тертя шкіряного ременю, який притиснуто до зовнішньої поверхні колеса велосипеду або системи гальмівних колодок. При виконанні даної проби на такому велоергометрі, слід притримуватись швидкість обертання педалей - 60 обертів на хвилину, так як за умов збільшення швидкості збільшується потужність виконаного навантаження, а за зменшення швидкості - потужність зменшується.
  • В велоергометрах з електричною гальмівною системою гальмування забезпечується переміщенням до електромагнітного полч провідника (металічна смужка з зовнішнього боку колеса).