Ішемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ішемія — зниження кровопостачання чи повне його припинення у тканинах, що призводить до браку кисню і глюкози, необхідних для клітинного метаболізму.

Причини[ред.ред. код]

Причиною ішемії найчастіше є звуження чи закупорка судини. Вони можуть виникати наприклад, при тромбозі чи емболії. Стійке звуження називають стенозом, наприклад при атеросклерозі чи облітеруючому ендартеріїті. Іноді ішемія може виникати через функціонально обумовлені звуження, при хворобі Рейно чи шоковому стані.

Наслідки[ред.ред. код]

Ішемія може бути перехідною і проходити без наслідків для тканин. Через ішемію знижується обмін речовин або біохімічні процеси проходять не до кінця. Ішемія поєднується з кисневим голоданням (гіпоксія) враженого органу. При тривалій ішемії клітини починають відмирати(некроз) клітин (інфаркт, наприклад інфаркт міокарду).

Ішемія, обумовлена тиском на тканини, призводить до появи пролежнів.

Тривалість ішемії, яка не викликає стійких змін в тканині дуже сильно відрізняється в залежності від органу. Для головного мозку складає кілька хвилин, для деяких органів призначених для трансплантації (серце, нирки) при відповідному охолодженні і наявності живильного розчину — кілька годин, для кінцівок — іноді більше 12 годин.[1]

Примітки[ред.ред. код]