Стефан Вербовцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вербовцій Стефан)
Jump to navigation Jump to search
Стефан Вербовцій
Verbőczy István.jpg
Народився 1465
Помер 13 жовтня 1541(1541-10-13)
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Діяльність правник та дипломат
Посада член Національних зборів Угорщини[d]

Стефан Вербовцій (Стефан з Вербівця[1]; Стефан Вербоці / Вербочі; лат. Stephanus de Werbőcz/Werboecius, угор. Werbőczy István; 1458 — 13 жовтня 1541, Буда) — угорський правник та дипломат, великий земельний власник. Походженням із села Вербовець (тепер Виноградівського району, Закарпатської області).

Життєпис[ред.ред. код]

Вивчав право в Краківському університеті, а також, ймовірно, в Істрополітанській академії в Пресбурзі (тепер Братислава).

При дворі угорських королів займав низку посад, від реєстратора королівських законів (1482) до палатина (верховного судді) королівства (1525—1526). Добивався надання дрібній та середній шляхті рівних політичних прав з великими магнатами. Брав активну участь в розробці законів про закріпачення селянства (1494 р.) та в придушенні повстання під керівництвом Дєрдя Дожі в українських землях Закарпаття.

Після турецько-угорської битви під Могачем (29 серпня 1526) та встановлення османської окупації підтримував протурецьку політику Яноша І Запол'яї та був призначений канцлером. Після взяття Буди (Будапешту) турками в 1541 р. султаном Сулейманом І був призначений головним суддею.

Був отруєний султанським намісником (пашею) Буди.

Автор Трипартитуму (,,Tripartitum opus iuris consuetudinarii regni Hungariae", 1514 р.), збірника норм угорського середньовічного звичаєвого права, куди увійшов (за версією Енциклопедії Українознавства (Мюнхен, 1955. — Т. 1. — С. 230)) і ряд інститутів українського звичаєвого права Закарпаття.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]