Взяв би я бандуру
«Взяв би я бандуру» — українська народна пісня, романс.
Автором слів цієї пісні інколи називають Михайла Миколайовича Петренка. Це частково так, тому що лише деякі рядки з поезії Михайла Петренка збереглися в цій пісні, що стала народною.
«Вірш Михайла Петренка „Туди мої очі…“, на основі якого й з'явилася пісня „Де Крим за горами“, викликала значний інтерес в народі, про що свідчать ті суттєві доробки і переробки твору, що внесено до авторського тексту протягом останніх ста років»[1].
Вперше вірш «Туди мої очі…» було надруковано в альманасі «Сніпъ» О. Корсуна (1841)[2]. Наступна публікація відбулася в поетичній збірці А. Метлинського «Южный русскій зборникъ» (1848)[3]. Версія поезії 1848 року в порівнянні з публікацією 1841 року зазнала невеликих змін.
Вірш «Туди мої очі, туди моя думка…» було також подано в декількох сучасних виданнях[4][5][6]. В статті надано версію адаптовану до сучасних мовних норм відомим літературознавцем Миколою Бондарем[7].
- Туди мої очі, туди моя думка,
- Де ти живеш, Галю, сердешна голубка;
- Од раннього ранку до пізньої ночі
- Я плачу без тебе і виплакав очі;
- А ти мого горя не чуєш, не знаєш!..
- О, як болить серце, як тебе згадаєш!
- Дарма топлю очі далеко за гори:
- Я Галі не бачу. Зате ж люте горе,
- Мов тая гадюка, коло серця в'ється;
- О! як йому тяжко, о, як воно б'ється!
- Дарма топлю очі в крайнебо блакитне:
- Для всіх воно ясне, ласкаве, привітне,
- По ньому так пишно місяць красний ходе,
- І тисяча тисяч зірок за ним броде;
- Від його ж на мене недолею віє:
- Як гляну в крайнебо — серденько заниє,
- Останнюю радість од серця одгоне,
- Тумане очиці, душу горем томе;
- Бо там за горою, де зіронька сяє,
- Там, там моя мила голубка витає,
- Закрилась від мене і небом, й горами,
- А я тут зостався з горем та сльозами.
- Туди ж мої очі, туди моя думка,
- Де ти живеш, Галю, сердешна голубка!
В народних версіях відповідна пісня значно скорочена й відома з різними початками: «Де грім за горами», «Де Крим за горами», «Взяв би я бандуру» і ін. В словах пісень збереглися тільки декілька рядків.
| Де гримъ за горами (народна версія)[8] | Де Крим за горами (народна версія)[9],[10],[11] | Взяв би я бандуру (одна з сучасних народних версій)[12] |
|---|---|---|
|
Де гримъ за горамы, |
Де Крим за горами, |
Взяв би я бандуру |
Слова змінювалися народом в різні роки та в різних регіонах (Полтавщина, Кіровоградщина, Черкащина і інші області України)[13], тому, на сьогоднішній день, існує декілька версій пісні (або, декілька пісень). Тексти деяких версій відрізняються послідовністю рядків, наприклад, або куплетів.
Деякими сучасними аранжувальниками видалено традиційні Петренківські рядки, що робіть пісню зовсім сучасною. В репертуарі відомої американської співачки українського походження Квітки Цісик була чудова пісня «Взяв би я бандуру», яка зовсім несхожа на всі відомі (включаючи сучасні версії) пісні з такою назвою (мелодія така сама). В тексті збереглися тільки слова «Взяв би я бандуру». Декілька варіантів пісні у виконанні відомих авторів доступні з сайту, присвяченому Михайлу Петренку.
Непроста історія у пісні, тому в текстах інколи зазначено авторство Михайла Петренка, інколи вона подається як народна. «Слова тієї частини пісні, що розпочинається з рядка „Взяв би я бандуру та й заграв, що знав“, належать іншому автору, можливо А. Немировському, оскільки до одного з вар. твору у виданні „Малорусские песни“ (Одесса) додано примітку: Сочинение Немеровского…»[14]. Тож, поезія Михайла Петренка має деяке відношення до пісні «Взяв би я бандуру», що можна зарахувати до категорії «народні пісні літературного походження».
- ↑ Пісні та романси українських поетів (в двох томах). Бібліотека поета. «Радянський письменник». — Київ, 1956, Т1, с. 43-44
- ↑ Сніпъ, украинскій новорочник. Зкрутив Александръ Корсунъ. Друковано в университетській штампарні. — Харьківъ, 1841, 183—184
- ↑ Южный русскій зборникъ. Альманах. Изданіе Амвросія Метлинскаго. Въ университетской типографіи. — Харьковъ, 1848, с. 45-46
- ↑ Пісні та романси українських поетів (в двох томах). Бібліотека поета. «Радянський письменник». — Київ, 1956, Т2, с. 31.
- ↑ Українські поети-романтики. Поетичні твори. «Наукова думка». — Київ, 1987, с. 295.
- ↑ Михайло Петренко : Життя і творчість : Художні тексти, дослідження, документи / упор. О. Є. Петренко, О. О. Редчук ; наук. ред. М. П. Бондар. — К. : Фенікс, 2013. — С. 131. — 218 с. — ISBN 978-966-651-899-9.
- ↑ Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817—1862) : Твори. Критичні та історико-літературні матеріали / упор. О. Є. Петренко ; наук. ред. М. П. Бондар. — К. : НВЦ «Профі», 2015. — С. 26. — 585 с.
- ↑ Этнографическіе матеріалы, собранные въ Черниговской и сосѣдних съ ней губерніяхъ. / Томъ ІІІ. Б. Д. Гринченко. Пѣсни. «Типографія Губернскаго Земства». — Черниговъ, 1899, с. 183—184
- ↑ Збірник найкращих українських пісень. Друге видання. «Друкар». — Київ, 1923, с. 49-50
- ↑ Найкращі пісні України. «Демократична Україна». — Київ, 1995, с. 63
- ↑ Найкращі пісні України. «Агентство Мультипресс». — Донецьк, 2007, с. 67
- ↑ Пісні літературного походження. «Наукова думка». — Київ, 1978, с. 121
- ↑ Пісні та романси українських поетів (в двох томах). Бібліотека поета. «Радянський письменник». — Київ, 1956, Т2, с. 333—334
- ↑ Пісні літературного походження. «Наукова думка». — Київ, 1978, с. 459
- Овчаренко И. «Дивлюсь я на небо» // Газета «Социалистический Донбасс». № 153 (2 июля). — Донецк, 1956.
- «Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії». — «Радянський письменник». — Київ, 1960.
- Гончар О. І. Фольклоризм творчості українських романтиків 20-40-х років. // О. І. Гончар. Українська література предшевченківського періоду і фольклор. «Наукова думка». — Київ, 1982.
- Овчаренко І. «Пісні М. Петренка» // Газета «Совет — 95», 27 мая. — Славянск, 1991.
- Крижанівський Степан. Михайло Петренко: вчора, сьогодні, завтра. // Слово і час, № 11. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. — Київ, 1993.
- Найкращі пісні України. «Демократична Україна». — Київ, 1995.
- Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 1996.
- Овчаренко І. Йому жити у віках (Михайло Петренко). // Літературно- краєзнавче видання. — Слов'янськ, 1997.
- Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 1997.
- Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 2001.
- Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 2002.
- Пісні моєї України. Збірник народних пісень і пісень літературного походження. «Сталкер». — Донецьк, 2006.
- Збірник українських пісень. «Рада». — Тернопіль, 2007.
- Самые любимые и популярные песни. Новейший сборник. «Клуб семейного досуга». Харьков-Белгород, 2008.
- Вірш «Взяв би я бандуру». // Українська інтимна лірика. Шкільна хрестоматія (для середнього та старшого шкільного віку). «Школа». — Київ, 2009.
- Золота сотня. Найкращі пісні України. /Упоряд. Г. Басюк /. «Яблуко». — Тернопіль, 2009.
- Романько Валерій. Слов'янськ літературний: Перша половина ХІХ — початок ХХІ століття. «Видавець Маторін Б. І.». — Слов'янськ, 2011.
- Бондар М. Задивлений у небо України. // Михайло Петренко : Життя і творчість : Художні тексти, дослідження, документи / упор. О. Є. Петренко, О. О. Редчук ; наук. ред. М. П. Бондар. — К. : Фенікс, 2013. — С. 11—58. — 218 с. — ISBN 978-966-651-899-9.
- Сайт присвячений поетові Михайлу Миколайовичу Петренку [Архівовано 17 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Дослідження проведене в межах проекту «Ідентифікація Петренків» [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Слова пісні «Взяв би я бандуру» на сайті проєкту «Українські пісні» [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
