Вибух у Свято-Покровському храмі в Запоріжжі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вибух у Свято-Покровському храмі міста Запоріжжя
Собор, у якому стався вибух
Місце атаки Свято-Покровський кафедральний собор
Дата 28 липня 2010 року
Зброя вибухівка
Загиблі 1
Поранені 8

Вибух у Свято-Покровському храмі в Запоріжжі — вибух, що трапився 28 липня 2010 року у Свято-Покровському соборі Української православної церкви Московського патріархату в Запоріжжі. Це був перший в історії України такого роду злочин у православному храмі.

Унаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою дев'ять людей було поранено, з яких одна — 80-річна православна черниця Людмила (Донець) — померла на операційному столі в результаті отриманих травм.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

28 липня (15 липня за Юліанським календарем) — день ушанування пам'яті одного з найбільш шанованих в Україні православних святих, рівноапостольного князя Володимира Великого[1].

Вибух у храмі стався близько 16:25[2], під час вечірньої служби[3]. На богослужінні були присутні 15 осіб[4]. Вибуховий пристрій містився, за свідченнями очевидців, у невеликому пакеті, що лежав на підлозі церкви поблизу вхідних дверей[4]. Сила вибуху вибила шибки та вирвала рами з вікон церкви[4]. Згідно з подальшим експертним висновком, заряд, що здетонував, мав потужність, рівносильну вибуху 300–400 грамів тротилу[4]. Вперше в історії незалежної України такий вид злочину було скоєно в православному храмі[4]. Сила вибуху була настільки потужною, що його відгомін було чутно в радіусі кілометра[5].

Дев'ять потерпілих унаслідок вибуху осіб доправили в лікарню. Одна з них, 80-річна черниця Людмила (Донець), померла того самого дня під час операції через крововтрату та великі опіки[6]. Вона була найстарішою жертвою вибуху. Ще троє госпіталізованих людей потрапили в лікувальний заклад у тяжкому стані[5].

Після вибуху в церкві проводити подальші відправи стало неможливо. За розпорядженням єпископа Запорізького і Мелітопольського Іосифа вони почали влаштовуватися просто неба, поблизу пошкодженого собору. На цьому місці мала виникнути тимчасова церква, яка б служила до відбудови постраждалого храму[7].

Реакції на вибух[ред. | ред. код]

Вибух у храмі прокоментував голова Запорізької обласної держадміністрації Борис Петров, стверджуючи, що положення вибухівки свідчить про те, що винуватець вибуху не мав наміру когось убити[4]. Він також попросив молитися за упокій душі померлої черниці та одужання решти потерпілих[6].

29 липня 2010 р. Президент України Віктор Янукович прибув до Запоріжжя, де зустрівся з головою Служби безпеки України, Генеральним прокурором і міністром внутрішніх справ. Президент закликав якнайшвидше з'ясувати обставини нападу на церкву[6]. Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов повідомив, що особа, яка надасть інформацію про винуватців скоєного, отримає винагороду у розмірі 200 000 гривень[8].

Із посланням до вірян звернувся також єпископ Запорізький та Мелітопольський Іосиф, закликаючи вірних пробачити зловмисникам та активно долучитися до відбудови зруйнованого собору [6]. У свою чергу представники Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату заявили, що вони виключають кимось висунену версію про організацію замаху з боку вірних Української православної церкви Київського патріархату або греко-католицької церкви[4]. Митрополит Київський Володимир оголосив, що молиться за спасіння винуватця вибуху та за душу вбитої черниці.

Жаль та обурення з приводу замаху на церкву висловили організації українських мусульман. Вони наголосили на тому, що злочин у храмі трапився в день особливого свята українців, і засвідчили свою солідарність із вірними православної церкви[9].

Розслідування[ред. | ред. код]

У зв'язку з вибухом у церкві розпочато розслідування за ст. 115 Кримінального кодексу України, тобто у справі про умисне вбивство в поєднанні з загрозою життю багатьох осіб[4]. Можливими причинами злодіяння були названі конфлікт невідомої особи з духівництвом собору[5] та теракт.[10].

29 липня 2010 року прокурор Запорізької області В'ячеслав Павлов зазначив, що слідчі відхилили версію про політичні причини вибуху. На його думку, виконавцем замаху могла стати психічно хвора людина[6]. 2 серпня українські ЗМІ повідомили, що у нападі підозрюється 35-річна жінка[7].

Українська православна церква Московського патріархату оголосила про початок власного розслідування вибуху в церкві[11].

5 серпня 2010 року українська міліція оголосила, що у скоєнні вибуху зізнався колишній дзвонар Свято-Покровської парафії 25-річний[12] чоловік на ім'я Антон. Він стверджував, що заклав вибухівку з помсти за те, що його звільнили з роботи через підозру у крадіжці пожертв на храм, за збір яких він відповідав[13]. На момент розслідування колишній дзвонар був головним підозрюваним; органи правопорядку затримали і його брата та матір, яку незабаром звільнили через відсутність доказів співучасті у злочині[13]. Попри те, що чоловік зізнався, що спричинив вибух, духовні особи, які працювали в парафії, прилюдно відзначали, що не вірять у його провину[13].

У січні 2011 року розпочався суд над трьома звинуваченими, колишніми ризничими Свято-Покровської парафії[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Равноапостольный князь Владимир. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  2. ↑ Paweł Karczewski, Ukraina: tragiczny wybuch w katedrze w Zaporożu[недоступне посилання]
  3. ↑ У ЗАПОРІЖЖІ ПІДІРВАНО ХРАМ УПЦ. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  4. ↑ а б в г д е ж и ТАКИ ВИБУХНУЛО... Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  5. ↑ а б в БОМБА В ЗАПОРІЖЖІ — «НОВИЙ ПІДПАЛ РЕЙХСТАГУ»?. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  6. ↑ а б в г д Paweł Karczewski, Ukraina: trzy wersje wczorajszego zamachu. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  7. ↑ а б У СКОЄННІ ВИБУХУ В ЦЕРКВІ ПІДОЗРЮЮТЬ 35-РІЧНУ ЖІНКУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  8. ↑ МІЛІЦІЯ ПРОПОНУЄ 200 ТИСЯЧ ЗА РОЗГАДКУ ВИБУХУ В ЗАПОРІЖЖІ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  9. ↑ МУСУЛЬМАНИ УКРАЇНИ РОЗЦІНЮЮТЬ ВИБУХ В ЗАПОРІЗЬКОМУ ХРАМІ ЯК ПРОВОКАЦІЮ З МЕТОЮ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНІ. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 22 липня 2021.
  10. ↑ СЕРЕД ВЕРСІЙ ВИБУХУ У ХРАМІ ЗАПОРІЖЖЯ – ТЕРАКТ. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 22 липня 2021.
  11. ↑ УПЦ БУДЕ ТАКОЖ РОЗСЛІДУВАТИ ВИБУХ В СОБОРІ. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 22 липня 2021.
  12. ↑ ВИБУХ У ХРАМІ: В ПРОВИНУ ПАЛАМАРЯ НІХТО НЕ ВІРИТЬ. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 22 липня 2021.
  13. ↑ а б в ХРАМ У ЗАПОРІЖЖІ ПІДІРВАВ ПАЛАМАР. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 22 липня 2021.
  14. ↑ Sacristans blast Zaporozhye church to avenge greedy superior – Ukrainian Interior Ministry. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вибух_у_Свято-Покровському_храмі_в_Запоріжжі&oldid=40706563