Генеральний прокурор (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генеральний прокурор України
Emblem of the Office of the Prosecutor General of Ukraine.svg
Емблема генеральної прокуратури України
Луценко Юрій Віталійович.jpg
Повноважний
Юрій Луценко

від 12 травня 2016
Генеральна прокуратура
Номінує Президент
Призначає Верховна Рада
Термін каденції 6 років
Твірний інструмент Конституція - Стаття 122
Створення 29 квітня 1918 (початково) / 5 листопада 1991 (після відновлення)
Засновник Дмитро Маркович (початково) / Віктор Шишкін (в.о.)
Веб-сайт www.gp.gov.ua

Генеральний прокурор України — посадова особа, що очолює єдину централізовану систему прокуратури України. Генеральний прокурор — найвища адміністративна посада Генеральної прокуратури України.

5 січня 2017 року набрав чинності закон, яким написання посади «Генеральний прокурор України» скорочене до «Генеральний прокурор»[1].

Актуальним Генеральним прокурором України є Юрій Луценко[2].

Засади статусу[ред.ред. код]

Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України (стаття 1311 Конституції України). Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:

  1. закінчення строку, на який його призначено;
  2. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  3. порушення вимог щодо несумісності;
  4. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  5. припинення його громадянства;
  6. подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
  7. з інших підстав[3].

Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності.

Строк повноважень Генерального прокурора України — шість років. Цей строк, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні, є однією з гарантій незалежності Генерального прокурора. Метою законодавчого закріплення безперервного п'ятирічного строку повноважень прокурорів є запобігання сторонньому безпідставному втручанню в їхню роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення інших протиправних впливів[4].

«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою правоохоронного відомства, так і політичним діячем. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й конституційно-політичну відповідальність, яка може настати після висловлення парламентом недовіри, що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…»[5].

Генеральний прокурор України входять за посадою до складу Вищої ради юстиції.

Згідно статті 107 Конституції України за посадою є Членом Ради національної безпеки і оборони України.

Повноваження[ред.ред. код]

Згідно статті 9 Закону України «Про прокуратуру», прийнятого 14.10.2014 р. і чинного з 15.07.2015 р., Генеральний прокурор України:

  1. представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
  2. організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;
  3. призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад;
  4. на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування прокурора на посаді;
  5. затверджує акти з питань щодо організації діяльності органів прокуратури;
  6. затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
  7. виконує інші повноваження, передбачені законами України.

Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Вони можуть як бути, так і не бути нормативно-правовими актами.

У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник, а в разі відсутності першого заступника — один із заступників[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]