Вировець Лариса Петрівна
| Лариса Петрівна Вировець | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
19 січня 1958 (66 років) Харків, Україна | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | поетеса, художник, дизайнер друкованих видань, громадський діяч | |||
| Magnum opus | збірки поезій «Якби» (2008), «Глиняні письмена» (2012) | |||
| Премії | перша премія харківського обласного літературного конкурсу імені О. С. Масельського в номінації «Поезія» (2011) | |||
|
| ||||
Ви́ровець Лари́са Петрі́вна (нар. 19 січня 1958, Харків) — українська поетеса і громадський діяч. За фахом малярка. Уже багато років успішно працює у поліграфії (дизайн друкованих видань). Авторка двох російськомовних збірок поезій — «Акварели» (2003), «На одном языке» (2006).
У 2008 році побачила світ перша україномовна книжка лірики — «Якби», яка дістала схвальні оцінки критиків.
«…друге покликання поетки — образотворче мистецтво. „У підлітковому віці, — читаємо в коротких відомостях про авторку, — вибір між малюванням та поезією було зроблено на користь малювання, але вірші все ж писалися в шухляду, і через багато років авторка повернулася до них вже на більш професійному рівні». Її книжка вийшла друком з авторськими ілюстраціями: вони нагадують офорти чи рисунки тушшю, на деяких оживають казкові дракони та кораблі зі щоглами, на інших упізнається неокласицистична архітектура харківського середмістя. Разом із віршами ці рисунки творять гармонійну цілісність, і сама книжка нагадує музей «коштовних дрібничок», галерею перебіжних миттєвостей, ухоплених свавільною рукою митця й увічнених“» (Люцина Хворост).
Подальші поетичні збірки Лариси Вировець:
- 2012 — «Глиняні письмена: Вірші»;
- 2018 — «Передмістя: Вірші, переклади, есе»;
- 2019 — «Маскувальна сітка: Вірші».
Член НСПУ з 2013 року.
Лариса є засновницею Харківського Українського клубу «Апостроф», мета якого — популяризувати в Харкові українську культуру в усіх її виявах, зокрема культуру книжкову й читацьку.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат фестивалю «Время Визбора» в номінації «Поезія» (2004)
- Переможець Internet-конкурсу львівського сайту «Поетичні майстерні» (2005)
- Дипломант фестивалю «Підкова Пегаса» в номінації «Вітер зі Сходу» (Вінниця, 2007)
- Лауреат першої премії харківського обласного літературного конкурсу імені О. С. Масельського в номінації «Поезія» (2011)
Джерела[ред. | ред. код]
- «Слобідський край», 5 січня 2010 р.
- Літературно-публіцистичний журнал «Березіль», №№ 11-12'2010.
Посилання[ред. | ред. код]
Сайт клубу «Апостроф» [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Форум клубу «Апостроф» [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
З 2013 року Лариса Вировець є членкинею Спілки письменників України [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Літературно-мистецький портал "Рівнодення" [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.]