Висленів Острів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
присілок Висленів Острів
Висленев Остров
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Окуловський район
Поселення Боровенковське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49228804043
Код ЗКТМО: 49628404161
Основні дані
Населення 82
Поштовий індекс 174334
Географічні координати: 58°42′08″ пн. ш. 33°04′58″ сх. д. / 58.702222222249773154° пн. ш. 33.08277777780577367° сх. д. / 58.702222222249773154; 33.08277777780577367Координати: 58°42′08″ пн. ш. 33°04′58″ сх. д. / 58.702222222249773154° пн. ш. 33.08277777780577367° сх. д. / 58.702222222249773154; 33.08277777780577367
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Висленів Острів (Росія)
Висленів Острів
Висленів Острів

Висленів Острів (Новгородська область)
Висленів Острів
Висленів Острів

Мапа

Висленів Острів (рос. Висленев Остров) — присілок у Окуловському районі Новгородської області Російської Федерації.

Населення становить 82 особи. Належить до муніципального утворення Боровенковське сільське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

До 1927 року населений пункт перебував у складі Новгородської губернії. У 1927-1944 роках перебував у складі Ленінградської області.

Згідно із законом N 355-ОЗ від 2 грудня 2004 року належить до муніципального утворення Боровенковське сільське поселення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2010[2]
82

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон Новгородской области от 02 декабря 2004 года N 355-ОЗ «Об установлении границ муниципальных образований, входящих в состав территории Окуловского муниципального района, наделении их статусом городских и сельских поселений, определении административных центров и перечня населенных пунктов, входящих в состав территорий поселений». Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  2. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.