Окуловський район
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Окуловський район | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Адм. центр | Окуловка | ||
| Країна |  Росія[1]
| ||
| Регіон | Новгородська область | ||
| Населення | |||
| - повне | 21 401 осіб (1 січня 2018)[2] | ||
| Площа | |||
| - повна | 2520,81 км²[3] | ||
| Часовий пояс | MSD і UTC+3 | ||
| Дата заснування | 1927 | ||
| Вебсайт | okuladm.ru | ||
.svg)
| |||
| |||
| |||
Окуловський район — адміністративно-територіальна одиниця (район) і муніципальне утворення (муніципальний район) у складі Новгородської області Російської Федерації.
Адміністративний центр — місто Окуловка.
Географія[ред. | ред. код]
Окуловський район розташований на Валдайській височині у центральній частині Новгородської області на лівобережжі річки Мста.
Охорона природи[ред. | ред. код]
На території Окуловського району, на межі з Валдайським і Дем'янським районами 17 травня 1990 року було створено державний природний національний парк федерального значення — «Валдайський». Парк має міжнародний статус біосферного резервата ЮНЕСКО[4]. На території заповідного об'єкта зберігається унікальний озерно-лісовий комплекс Валдайської височини, створюються умови для розвитку організованого туризму заради ознайомлення з природними ландшафтами великого естетичного впливу[4].
У 2000-х роках на території колишнього мисливського заказника, з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання, на площі 13,9 тис. га було створено Окуловський державний біологічний природний заказник під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року Новгородською обласною думою з нього було знято охоронний статус[5][6].
На території Окуловського району створено 22 пам'ятки природи загальною площею не менше 28 тис. га, з яких 9 комплексного, 11 ландшафтного, 3 геологічного, 11 геоморфологічного, 12 гідрологічного, 3 біологічного профілю.
| № | Назва | Тип | Площа (га) |
Розташування | Створення | Дата | Характеристика | Фото |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| I[a] | Гай академіка М. І. Желєзнова | біологічна, ботанічна | 4,3 | Боровенківське сільське поселення | Постанова Державного планового комітету РРФСР № 199[7] | 24 вересня 1986 року | Насадження модрини сибірської, ялиці сибірської, туї та інших порід у Боровенківському лісництві (квартали № 49-50). |  |
| 1 | Нижня течія Лляної | гідрологічна, геологічна | 22000 | Котовське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Відслонення четвертинних, кам'яновугільних і девонських порід по берегам річки Лляна. | |
| 2 | Середня течія Лляної | гідрологічна, геологічна | 1000 | Котовське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Відслонення девонських порід з палеонтологічними знахідками викопних риб по берегам річки Лляна. Ландшафти. | |
| 3 | Заозерська аккумулятивна водно-льодовикова гряда | геоморфологічна | 2668,3 | Березовицьке сільське поселення | Постанова Адміністрації НО № 105[9] | 5 березня 2012 року | Заозерська аккумулятивна водно-льодовикова гряда як приклад льодовиково-акумулятивного рельєфу з флювіогляціальною дельтою, озовими і моренними пасмами, камовим горбисто-западинним рельєфом, різні види постгляціальних рівнин (моренна, озерно-льодовикова і озерна, флювіогляціальна). Озера Нало, Мосно, Запереччя зі струмками Попівка і Дорка. Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси, болотна і лучна рослинність, прибережні озерні біоценози. | |
| 4 | Заручев'є | комплексна, ландшафтна, ботанічна, гідрологічна | 380,4 | Боровенківське сільське поселення | Постанова Уряду НО № 37[10] | 31 січня 2014 року | Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси. Насадження інтродукованих деревних порід XIX століття: модрина сибірська (Abies sibirica), в'яз гладкий (Ulmus laevis), ялиця сибірська (Larix sibirica). Водні об'єкти. Керамічна дренажна система XIX століття. | |
| 5 | Мурашиний мікрозаказник «Зельоніха» | комплексна, ландшафтна, біологічна | 170,5 | Березовицьке сільське поселення | Постанова Уряду НО № 327[11] | 28 вересня 2017 року | Мурашники. Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси. Рідкісні та зникаючі види рослин, такі як пальчатокорінник балтійський (Dactylorhiza baltica), і тварин. | |
| 6 | Озеро Ближнє | гідрологічна | ~ | Угловське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Акваторія озера з прилеглими прибережними ландшафтами. | |
| 7 | Озеро Дальнє (Сінне) | гідрологічна, геоморфологічна | ~ | Угловське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Акваторія озера з прилеглими прибережними ландшафтами. | .jpg) |
| 8 | Озеро Лляне з мизами «Гирло» і «Відрада» (Пилкина миза) | гідрологічна, ландшафтна | ~ | Боровенківське сільське поселення | Роспорядження виконкому ради депутатів НО № 613-р[12] | 23 вересня 1977 року | Акваторія озера з прилеглими прибережними ландшафтами. | |
| 9 | Боровненські ози | геоморфологічна | ~ | Трубне сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Льодовикові форми рельєфу, ози і морени, камовий горбисто-западинний рельєфом. Акваторія водних об'єктів з прилеглими прибережними ландшафтами. | |
| 10 | Опеченські гори | комплексна, геоморфологічна, ландшафтна | 481,9 | Кулотинське сільське поселення | Постанова Уряду НО № 606[13] | 10 грудня 2014 року | Камовий горбисто-западинний рельєф. Комплекс різновисотних пагорбів. Рослинні угруповання південної тайги, що характерні для камового ландшафту, дрібнолистяні вторинні ліси. | |
| 11 | Відкритий карст поблизу присілка Труби | комплексна, геоморфологічна, ландшафтна | 30,6 | Угловське сільське поселення, на захід від села Труби | Постанова Уряду НО № 326[14] | 28 вересня 2017 року | Моренна рівнина з карстовими формами рельєфу (западини лійки, понори). | |
| 12 | Велікушський парк | комплексна, ландшафтна | ~ | Котовське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Багаторічні екземпляри дерев (дуб, липа, ялиця, ялина). | |
| 13 | Річка Хоринка | гідрологічна, геоморфологічна | ~ | Боровенківське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Природні комплекси річки Хоринка з ділянками нересту та виросту риб реофільного комплексу (форель, харіус європейський), міграційні шляхи нерестових риб. Останнє місцезнаходження на території регіону скойки річкової, а також вразливої скойки товстої (Unio crassus). Характерні форми льодовикового рельєфу. Малопорушені ділянки лісів. |  |
| 14 | Річка Шегринка | ландшафтна, гідрологічна | ~ | Угловське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Річка Шегринка. Лучна і лісова рослинність річкових берегів. | |
| 15 | Поліщицьке джерело | гідрологічна | ~ | Кулотинське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Джерела і водойма яку вони утворюють, навколишній ландшафт. | |
| 16 | Семиручав'я | комплексна, гідрологічна, геоморфологічна, біологічна, ландшафтна | 160 | Котовське сільське поселення | Постанова Адміністрації НО № 598[15] | 9 жовтня 2012 року | Уступ лівого коренного берега Мсти. Відслонення гірських порід фаменського ярусу верхнього девону. Численні джерела і струмки, що течуть з уступу корінного берега до Мсти, утворюючі мальовничі каньйони. Біоценози річкової долини і корінного берега. Рідкісні та зникаючі види рослин (пальчатокорінник балтійський, сідач коноплевий, осока рідкоколоса). | |
| 17 | Озерна система Чорна Губа, Колпинець, Іногощенське | гідрологічна | ~ | Угловське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Озера Чорна Губа, Колпинець та Іногощенське. Озерна та прибережна рослинність системи озер. | |
| 18 | Урочище «Ключик» | гідрологічна | ~ | Угловське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Комплекс джерел, багаторічні ялини та інша рослинність довкола. | |
| 19 | Урочище «Кобиляча гора» | комплексна, геоморфологічна, ландшафтна | 198,7 | Кулотинське сільське поселення | Постанова Уряду НО № 325[16] | 28 вересня 2017 року | Водно-льодовикове пасмо, камові і моренні пагорби, горбисто-западинний рельєф. Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси. | |
| 20 | Урочище «Лиха круча» | геоморфологічна, геологічна | ~ | Кулотинське сільське поселення | Рішення Виконкому Новгородської облради № 399[8] | 11 грудня 1987 року | Відслонення відкладень озерно-льодовикових пісків. Джерела. Місця зростання червонокнижних видів рослин. | |
| 21 | Уступ поблизу Заручів'я і Високого Острова | комплексна, геоморфологічна, гідрологічна, ландшафтна | 130,5 | Боровенківське сільське поселення | Постанова Уряду НО № 421[17] | 29 жовтня 2015 року | Озерно-льодовикова і моренна рівнина. Численні джерела і струмки. | |
| 22 | Пагорби «Бальдазари» | комплексна, геоморфологічна, ландшафтна | 672,2 | Кулотинське сільське поселення | Постанова Уряду НО № 328[18] | 28 вересня 2017 року | Льодовикові форми рельєфу (ками, ози). Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси. | |
Історія[ред. | ред. код]
До ліквідації губерній і утворення областей у 1927 році:
в складі Новгородського повіту
- До 1708 року, Деревської п'ятини Землі Новгородської (приєднана до Московської Русі у 1478 р.).
- З 1708 року у Інгерманландській губернії.
- З 1727 року у Новгородській губернії.
Окуловський район був утворений у серпні 1927 року і спочатку входив до складу Боровичського округу Ленінградської області.
25 червня 1928 року було утворено робочі селища Кулотіно, Окуловка і Парахіне-Піддуб'є.
20 вересня 1931 року до складу Окуловського району увійшов Торбінський район.
1 січня 1932 року до складу Окуловського району зі скасованого Угловського району було передано ряд сільрад.
З утворенням 5 липня 1944 года Новгородської області Окуловський район був включений до її складу.
1 лютого 1963 року Окуловський район був скасований, а його територія увійшла в Окуловський сільський район.
12 січня 1965 року Окуловський район був знову відновлений. До його складу увійшли місто Окуловка, р.п. Кулотіно і Угловка, ряд сіл.
Населення[ред. | ред. код]
У міських поселеннях (місто Окуловка, робітничі селища Кулотіно і Угловка) проживає 70,48 % населення району.
Муніципальної-територіальний устрій[ред. | ред. код]
У складі муніципального району 3 міських і 4 сільських поселеннь, які об'єднують 202 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними).
| Муніципальне утворення | Адмінцентр | Кількість населених пунктів |
Населення[19] (осіб, 2017 рік) |
Площа (км²) |
Карта |
|---|---|---|---|---|---|
| Кулотинське міське поселення | робітниче селище Кулотино  |
18 | 2681▼ | 187,00 | |
| Окуловське міське поселення | місто Окуловка  |
3 | 10 115▼ | 27,44 | |
| Угловське міське поселення | робітниче селище Угловка  |
41 | 2726▼ | 385,22 | |
| Березовицьке сільське поселення | село Березовик  |
30 | 636▲ | 390,00 | |
| Боровенковське сільське поселення | селище Боровенка  |
76 | 2224▼ | 1010,00 | |
| Котовське сільське поселення | селище Котово  |
11 | 1838▼ | 184,00 | |
| Турбинне сільське поселення | село Мельниця  |
23 | 466▼ | 337,15 |
.svg)
11 листопада 2005 року (Обласний закон № 559-ОЗ) на території муніципального району було утворено 8 муніципальних утворень: три міських і 5 сільських поселень. Законом Новгородської області № 722-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Угловське міське і Озерське сільське поселення були об'єднані в єдине Угловське міське поселення з адміністративним центром у робітничому селищі Угловка[20][21].
Економіка[ред. | ред. код]
2011 року вироблено товарів і виконано послуг на загальну суму 3,4 млрд руб.
Гірництво[ред. | ред. код]
На території району ведеться відкрита розробка корисних копалин Угловським вапняковим комбінатом, будівельними (ТОВ «Новгород СУ-6», «Угловская строительно-сырьевая компания», «БалтСтройМонтаж», завод сухих будівельних сумішей «Стройкомфорт»), шляхоремонтними, житлово-комунальними та іншими підприємствами, ТОВ «КРИСМа», «Песок Строительный Карьерный», «Новгородская Долина», Угловським кар'єрним управлінням[22]. Розробка ведеться відкритим способом на таких родовищах і в кар'єрах:
- Пісок будівельний: Боровна-1 (поблизу села Тухилі), Гряди (поблизу села Чернецко), Борок (поблизу села Борок), Зорька-2 (на південь від села Федосково), Чорний (поблизу села Первомайський), Боровенка-3 (за 19 км на північний захід від Окуловки), Великий Куст-2 (за 8 км на північ від села Чернецко), Панорама (поблизу села Стегново), Заруччя-1 (поблизу села Заруччя), Іловський.
- Валунно-гравійно-піщаний матеріал (ВГПМ, ВГПС): Новоборовенковське (за 3,5 км на північний захід від Боровенки), Крот-2 і Аїст (поблизу села Стегново).
- Вапняк (включно з облицювальним) і карбонати: Заріччя (за 8 км на південний захід від Угловки), Угловське (на південь від Угловки), Трубське (поблизу села Труби)[22].
Промисловість[ред. | ред. код]
Головні системоутворюючі підприємства Окуловського району[23]:
- ТОВ «Олес трейд» — виготовлення пиломатеріалів і залізничних шпал;
- Окуловський завод меблевої фурнітури;
- Окуловська паперова фабрика — виготовлення паперу і картону;
- ТОВ «Завод Агрокабель» — виготовлення електротехнічних дротів і кабелів;
- ТОВ «Озри» — виготовлення пластмасових виробів, радіодеталей;
- Угловський вапновий комбінат — виготовлення різних видів вапна в Угловці;
- Угловський комбінат побутової хімії в Угловці;
- ТОВ «Валдайская косметика» — виготовлення косметики;
- ТОВ «СПЛАТ» — гуртова торгівля фармацевтичною продукцією;
- ТОВ «Сплат Глобал» — гуртова торгівля косметичною продукцією;
- ТОВ «Органик Фармасьютикалз» — виготовлення зубної пасти;
- Окуловський хімзавод — хімічне виробництво;
- ТОВ «АвтоХимСтандарт» — хімічне виробництво у селі Березівка;
- ТОВ «СИЛ-Пласт» — хімічне виробництво у селі Березівка;
- ТОВ «Химабсолют» — хімічне виробництво у селі Березівка;
- АТ «Новхимсеть» — хімічне виробництво.
- ТОВ «Виробничо-комерційна благодійна фірма „ДИВ“» — лісозаготівля, виготовлення пиломатеріалів.
- ЗАТ «Корпорація „Сім струмків“» — видобуток, виготовлення мінеральних і питних вод
Освіта[ред. | ред. код]
Муніципальні освітні установи[ред. | ред. код]
- 5 — дошкільних освітніх установ;
- 14 — загальноосвітніх середніх шкіл;
- 2 — освітніх установ типу «початкова школа — дитячий садок»;
- 4 — дитячих музичних школи;
- Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки в Окуловці.
Державні освітні установи[ред. | ред. код]
- Професійне училище № 5 в Окуловці;
Транспорт[ред. | ред. код]
- Територію району перетинає ділянка залізничної магістралі Москва — Санкт-Петербург, протяжністю 110 км, залізнична лінія Окуловка — Неболчі, прокладена тут при обороні Ленінграду під час Німецько-радянської війни у 1941 році і залізнична лінія Угловка — Боровичі.
- Протяжність автомобільних доріг — становить 453 км;
Зовнішні транспортні зв'язки району здійснюються
- автодорогою Крижі — Окуловка — Боровичі.
Люди пов'язані з районом[ред. | ред. код]
- Миклухо-Маклай Микола Миколайович — російський етнограф, антрополог, біолог і мандрівник, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії і Океанії, народився у селі Язикове у 1846 році.
- Парфьонов Дмитро Георгійович — Герой Росії, член екіпажу, котрий вчинив перший повітряний таран бомбардувальником у Великій Вітчизняній війні і перший в історії військової авіації подвійний таран повітряної і наземної цілі, народився 22 серпня 1919 року у селі Глазове.
- Борейша Петро Антонович (1835—1904) — інженер шляхів сполучення. Похований в селі Перетно на цвинтарі храму Св. Трійці. Могила не збереглася.
Цікаві місця[ред. | ред. код]
- На території району знаходиться частина Валдайського національного парку.
- У районі близько 80 озер.
- У басейні річки Перетни знаходяться кілька ранньослов'янських курганних груп (понад 100 насипів) IX—XIII століть[24], в тому числі — укріплене поселення (літописний «град») новгородських словен Малі Поліщі[25].
- У нижній течії Мсти в урочищі Кобиляча Голова між селами Смуги і Самокража знаходиться ґрунтовий середньовічний могильник[26]. На поселенні Кобиляча Голова відомі споруди із застосуванням стовпової техніки при зведенні покрівлі, такі ж, як на поселеннях другої половини I тисячоліття Стара Ладога, Городок на Ловаті, з'їжджаючи, Жабін[27].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пам'ятка природи федерального значення.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики.
- ↑ http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst49/DBInet.cgi?pl=8006001
- ↑ а б Новгородская область : [рос.] : [арх. 15.07.2021] // Минприроды России : вебсайт. — 2021. — 22 апреля. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Своим решением Новгородская областная Дума лишила защиты особо охраняемые природные территории Новгородской области : [рос.] : [арх. 01.08.2010] // газеты Волховъ : вебсайт. — 2009. — 24 апреля. — Дата звернення: 1 серпня 2010 року.
- ↑ Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29.10.2020] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 399 «Об отнесении природных объектов к государственным памятникам природы республиканского значения» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Государственный плановый комитет РСФСР : постановление. — 1986. — 24 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Решение № 399 «Об отнесении природных объектов Чудовского, Боровичского и Окуловского районов к государственным памятникам природы местного значения» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Исполнительный комитет Новгородского областного Совета народных депутатов : решение. — 1987. — 11 декабря. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ «О памятнике природы «Заозерская аккумулятивная водно-ледниковая гряда»» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Администрация Новгородской области : постановление. — 2012. — 5 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 37 «О памятнике природы регионального значения "Заручевье"» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2014. — 31 января. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 327 «О памятнике природы регионального значения «Муравьиный микрозаказник „Зелёниха“» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2017. — 28 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Распоряжение №631-р «Об охране диких животных и растений, находящихся на территории области» : [рос.] : [арх. 23.11.2018] // Новгородский областной Совет депутатов трудящихся : распоряжение. — 1977. — 23 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 606 «О памятнике природы регионального значения „Опеченские горы“» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2014. — 10 декабря. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 326 «О памятнике природы регионального значения „Открытый карст у деревни Трубы“» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2017. — 28 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 598 «О памятнике природы регионального значения „Семиручье“» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2012. — 9 октября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 325 "О памятнике природы регионального значения «Урочище „Кобылья гора“»" : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2017. — 28 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 421 «О памятнике природы регионального значения „Уступ у деревень Заручевье и Высокий Остров“» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2015. — 29 октября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Постановление № 328 «О памятнике природы регионального значения «Холмы „Бальдазары“»» : [рос.] : [арх. 28.08.2021] // Правительство Новгородской области : постановление. — 2017. — 28 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ Характеристика субъектов Российской Федерации по типам муниципальных образований и видам муниципальных учреждений на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Окуловского муниципального района...» : [рос.] : [арх. 27.04.2019] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 722-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
- ↑ 30 березня 2010 року Обласний закон № 722-ОЗ. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ а б Список недропользователей Новгородской области : [рос.] : [арх. 19.07.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 22 апреля. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
- ↑ Перечень системообразующих предприятий Новгородской области, по которым осуществляется особый мониторинг : [рос.] : [арх. 25.01.2021] // Правительство Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 25 января. — Дата звернення: 9 серпня 2021 року.
- ↑ [Постанова Радміну РРФСР від 04.12.1974 № 624 / О дополнении и частичном изменении постановления Совета Министров РСФСР от 30 августа 1960 г. № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников культуры в РСФСР»]
- ↑ А. Н. Кірпічніков, І. В. Дубов, Г. С. Лебедєв: Русь і варяги (Російсько-скандинавські відносини домонгольського часу)//Верхня Русь. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Валентин Сєдов. Культура псковських довгих курганів. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Городок на Ловати X—XII ст. (До проблеми становлення міста Північної Русі). Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 12 лютого 2017.
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.
- (рос.) Новгородская область: Атлас / Министерство экономического развития Российской Федерации. Федеральное агентство геодезии и картографии (Роскартография). — Великий Новгород : Новгородское аэрогеодезическое предприятие, 2008. — 144 с. — (Регионы России). — 200 екз.
- (рос.) Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
- (рос.) Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
- (рос.) Барышева А. А. Местные климаты и ландшафты Новгородской области. — Великий Новгород : Новгородский региональный центр развития образования, 2008.
- (рос.) Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
- (рос.) История экономики Великого Новгорода и Новгородской земли : очерки хозяйственного развития. — Великий Новгород : Новгородский филиал Санкт–Петербургского государственного университета экономики и финансов, 2009.
- (рос.) Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1988. — 94 с.
- (рос.) Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.
- (рос.) Традиционный фольклор Новгородской области : песни, причитания. — Л. : Наука, 1979.
Посилання[ред. | ред. код]
- (англ.) (рос.) Інтерактивна карта Новгородської області [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт адміністрації Окуловська муніципального району [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Відомості на сайті обласної адміністрації[недоступне посилання з квітня 2019]
- Географія і бюджет району [Архівовано 1 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Про район [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Новгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
