Очікує на перевірку

Забарський Владислав Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Владислав Забарський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забарський Владислав Валерійович
Народився14 липня 1968(1968-07-14) (56 років)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Діяльністьполітик
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посаданародний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Нагороди
Заслужений юрист України

Забарський Владислав Валерійович (14 липня 1968, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український політик.

Колишній перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України (з 07.2013 до 03.2014)[3][4]; член Конституційної Асамблеї (з 05.2012).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 липня 1968 (Вінниця)

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Ольга Іллівна (1977); від першого шлюбу донька Поліна (1994), донька Олена та син Іван (2012).

Освіта

[ред. | ред. код]

Сімферопольське вище військово-політичне училище (1990); Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (1998), юрист; Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2005), магістр права.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 6-го скликання 03.2010-12.2012 від Партії регіонів, № 196 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 03.2010), член Комітету з питань правової політики (з 04.2010).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від Партії регіонів, № 176 в списку. На час виборів: начальник відділення дізнання в особливо важливих справах Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України, безпартійний. Член Комітету з питань правосуддя (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

1986—1990 — курсант Сімферопольського вищого військово-політичного училища.

1990—1991 — заступник командира роти окремого батальйону.

1991—1992 — помічник начальника відділу навчального полку.

1992—1994 — офіцер з правової роботи мотстрілецького полку.

1994—1995 — слідчий, старший слідчий військової прокуратури Білоцерківського гарнізону.

1995—2000 — старший слідчий, прокурор-криміналіст, помічник військового прокурора, заступник військового прокурора Керченського гарнізону.

2000—2001 — слідчий в особливо важливих справах військової прокуратури ВМС України.

2001—2004 — слідчий, старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.

2004 — заступник начальника управління дізнання головного управління військової служби правопорядку ЗС України.

2004—2005 — слухач військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

07.2005-2006 — начальник відділення дізнання в особливо важливих справах Головного управління Військової служби правопорядку ЗС України.

Звання

[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України (10.2010)[5].

Погляди

[ред. | ред. код]

5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ Указ Президента України від 4 липня 2013 року № 364/2013 «Про призначення В. Забарського першим заступником Міністра Кабінету Міністрів України»
  4. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 93-р «Про звільнення Забарського В.В. з посади першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України».
  5. ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2010 року № 936/2010 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста»
  6. ↑ Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Забарський_Владислав_Валерійович&oldid=40748188