Вовк і семеро козенят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовк і семеро козенят
нім. Der Wolf und die sieben jungen Geißlein
Жанр казка
Автор брати Грімм, Якоб Грімм і Вільгельм Грімм
Мова німецька
Опубліковано 1812

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Вовк і семеро козенят» (нім. Der Wolf und die sieben jungen Geißlein) — казка братів Грімм, оприлюднена в складі циклу казок у 1812-1815. За системою класифікації казкових сюжетів Аарне-Томпсона має номер 123[1].

Оповідь[ред. | ред. код]

Мати-коза, відлучаючись з дому, попереджає своїх козенят остерігатися вовка, що бродить неподалік. Вовк, скориставшись нагодою, стукає до козенят і запевняє, що він їхня мати. Ті у відповідь кажуть, що голос їхньої матері м'який, тоді як його — грубий. Вовк з'їдає шматок крейди, щоб пом'якшити свій голос. За іншим переказом коваль виковує вовку нове співуче горло. Однак козенята все одно не впускають його в хату: лапи у їхньої матері білі, а не чорні, як у вовка. Той йде на млин і бруднить свої лапи в борошні. Козенята цього разу впускають вовка, який тут же з'їдає їх усіх, крім найменшого, що сховався в грубці. В англійській оповіді — у футлярі годинника.

Вовк купує крейду. Карл Офтердінгер

Повернувшись додому, мати-коза бачить розгардіяш, спричинений вовком, і врятоване найменше козеня, яке розповідає їй про те, що сталося. Вона відправляється за вовком і знаходить його, сплячого з набитим шлунком, в якому щось вовтузиться. Мати-коза розтинає вовку живіт і звідти з'являються живими шість козенят, після чого заповнює його живіт камінням. Наступного ранку коза зустріла вовка та запропонувала йому позмагатися в стрибках через багаття, коза перестрибнула, вовк теж стрибнув, але каміння його потягнуло донизу. Отож вовк згорів. Ще один різновид кінцівки — вовк, прокинувшись з камінням в шлунку, захотів пити і пішов до струмка, послизнувся, впав у воду та від тягаря й потонув.

Екранізації[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]