Вовк і семеро козенят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовк і семеро козенят
нім. Der Wolf und die sieben jungen Geißlein
Snowdrop-Rackham-071.jpg
Автор Брати Ґрімм
Мова німецька
Опубліковано 1812

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Вовк і семеро козенят» (нім. Der Wolf und die sieben jungen Geißlein) — казка братів Грімм, опублікована в складі циклу казок у 1812-1815. За системою класифікації казкових сюжетів Аарне-Томпсона має номер 123[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Мати-коза, відлучаючись з дому, попереджає своїх козенят остерігатися вовка, що бродить неподалік. Вовк, скориставшись вдалим моментом, стукає до козенят і заявляє, що він їхня мати. Ті у відповідь кажуть, що голос їх матері м'який, в той час, як його — грубий. Вовк з'їдає шматок крейди, щоб пом'якшити свій голос. За іншою версією коваль виковує вовку нове співуче горло. Однак козенята все одно не пускають його: лапи у їх матері білі, а не чорні, як у вовка. Той йде на млин і бруднить свої лапи в борошні. Козенята впускають вовка, який тут же з'їдає їх усіх, крім найменшого, що сховався в грубці. В англійській версії — у футлярі годинника.

Повернувшись додому, мати-коза бачить розгардіяш, створений вовком, і врятоване найменше козеня, яке розповідає їй про те, що сталося. Вона відправляється за вовком і знаходить його, сплячого з набитим шлунком, в якому щось вовтузиться. Мати-коза розтинає вовку живіт і звідти з'являються живими шість козенят, після чого заповнює його живіт камінням. На наступний ранок коза зустріла вовка та запропонувала йому позмагатися в стрибках через багаття, коза перестрибнула, вовк теж стрибнув, але каміння його потягнуло вниз. Вовк згорів. Ще один варіант кінцівки — вовк, прокинувшись з камінням в шлунку, захотів пити, пішов до струмка, послизнувся, впав у воду та від тягаря потонув.

Екранізації[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]