Багаття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Багаття

Бага́ття[1], во́гнище[2], розм. о́гнище[3], діал. ва́тра[4][5] — контрольований вогонь, купа дров, хмизу і т. ін., що горить. Може мати ритуальне значення.

Етимологія[ред.ред. код]

Слово багаття дуже давнього походження: вважається похідним від праслов. кореня *bag зі значенням «горіти», «тліти», (звідси також походить і дієслово бажати — через ранішу форму багати[6]). Праслов'янський корінь походить від праіндоєвроп. *bhog (інший варіант реконструкції — *bʰeh₃g-) — «жарити», «пекти», і споріднений з дав.-в.-нім. bacchan, bahhan, нім. backen, дав.-англ. bacan, англ. bake («пекти»), дав.-гр. φώγω («смажу», «жарю»)[7].

Слово ватра неясного походження, можливо, від праслов'янського кореня, спорідненого з авест. atar, перс. azar‎, осет. арт («вогонь»), алб. vatrë, votrë («вогнище»). Здогадно, того ж походження й слово «ватрушка». Припускають і запозичення з рум. vatră («вогнище»; це слово може мати дакійське походження, а може бути запозиченням з албанської) або з іранських мов через турецьке або циганське посередництво[7].

Загальний опис[ред.ред. код]

Багаття було одним з впізнаваних символів піонерського руху, одне з найпопулярніших видань для піонерів — журнал «Костёр»[ru] («Багаття»).

Розкладання багаттів[ред.ред. код]

Загальні настанови[ред.ред. код]

Багаття розкладають на майданчиках з негорючим матеріалом. Ділянку очищають від опалого листя, сухої трави. Розводячи багаття взимку в лісі, слід струсити сніг з гілля близькорозташованих дерев — щоб він, впавши, не загасив вогонь. У разі неглибокого снігового покриву сніг витоптують до рівня землі, на снігу середньої товщини вогонь розкладають на настилі з жердин — багаття, розпалившись, саме протопить сніг. На глибокому снігу настил роблять з товстих сирих колод. Слід мати на увазі, що багаття, глибоко провалившись у сніг, погано горить через брак кисню, організувати бівуак біля нього теж незручно[8].

Нафтопродукти[ред.ред. код]

Малокорисним є застосування бензину, мастил і інших рідких пальних речовин для розпалення багаття — вони згорають дуже швидко, не встигнувши висушити розтопку, окрім того, досить небезпечні. У жодному разі не можна лити у вогонь бензин або якусь іншу пальну рідину прямо з бутля чи каністри — це може призвести до вибуху. Якщо таки виникла потреба додати в багаття бензин, його слід налити у відро (чи іншу аналогічну ємність) і з безпечної відстані вихлюпнути на вогонь[8].

Багаття під дощем[ред.ред. код]

Під час розкладання багаття під дощем потрібно у 2-3 рази більше дров, ніж у суху погоду. Розтопку треба захистити навісом з товстого гілля, колод. Небезпечно намагатися розводити вогонь під низькими кронами дерев (особливо хвойних), розраховуючи захистити його від дощу — гілля швидко висихає і може зайнятися. У дощ і вітер ліпше використовувати спеціальні «мисливські» сірники з великими головками. За відсутності мисливських сірників можна зв'язувати разом кілька звичайних сірників, розташовуючи їх уступами — у цьому разі головки запалюватимуться послідовно, забезпечуючи сильний і тривалий жар. Доброю розтопкою є берест, який горить навіть будучи мокрим — завдяки природному вмісту парафіну (одна з основних складових дьогтю). Кілька тонких смужок бересту поміщають у берестяну трубочку (сувій) і підпалюють. Полегшує розведення вогню у сиру погоду використовування замість розтопки таблеток сухого пального, свічок, шматка оргскла — їх поміщають під запальними тонкими дровами усередині багаття. На намоклих дровах доцільно зробити сокирою або ножем глибокі зарубки до сухих шарів деревини[8].

Для розкладання багаттів на сирому ґрунті, болотистій місцевості треба передбачити настил з сирих колод. Такий же настил споруджують і за наявності глибокого снігового покриву[8].

Запобіжні заходи[ред.ред. код]

Не можна залишати вогонь без нагляду — він легко може стати причиної лісової або степової пожежі. У степах потенційну небезпеку становлять кущі перекотиполя: жмут засохлої трави, занесений вітром у багаття, може спричинити некотрольоване поширення вогню[8]

Забороняється розкладати багаття:

  • На корінні дерев
  • Під низькими кронами дерев
  • На торфовищах
  • У заростях очерету
  • У заростях хвойного молодняка
  • Скрізь, де присутні знаки й оголошення, що забороняють розкладання багаттів

Ритуальне багаття[ред.ред. код]

Традиційне багаття на Юханнус. (Лаппенранта, Фінляндія)

Багаття часто було і зараз залишає бути ритуальною формою. Це невід'ємна частина ряду старовинних свят — календарних, сімейних, господарських тощо. Приклад — українське свято Івана Купала.

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Традиційне вогнище студентів (Aggie Bonfire) в College Station, США

Примітки[ред.ред. код]

  1. Багаття // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вогнище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Огнище // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 36.
  4. Ватра // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 129.
  5. Багаття // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  6. Багати // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 16.
  7. а б Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  8. а б в г д Ильичёв А. А. Популярная энциклопедия выживания: Изд. 2-е, испр., доп. и перераб. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 496 с., ил.