Волиця (Грубешівський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Волиця
пол. Wolica
Православний придорожній хрест

Координати 50°47′ пн. ш. 23°51′ сх. д. / 50.783° пн. ш. 23.850° сх. д. / 50.783; 23.850Координати: 50°47′ пн. ш. 23°51′ сх. д. / 50.783° пн. ш. 23.850° сх. д. / 50.783; 23.850

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Грубешів
Висота центру 190  м
Населення 239 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-500
Автомобільний код LHR
SIMC 0889657
GeoNames 755062
OSM 2690107 ·R (гміна Грубешів)
Волиця. Карта розташування: Польща
Волиця
Волиця
Волиця (Польща)
Волиця. Карта розташування: Люблінське воєводство
Волиця
Волиця
Волиця (Люблінське воєводство)
Мапа

Волиця (пол. Wolica) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 239 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Дяконів Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].

20 квітня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 7 українців[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 37 будинків та 229 мешканців, з них[3]:

  • 111 чоловіків та 118 жінок;
  • 155 православних, 74 римо-католики;
  • 153 українці, 76 поляків.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 129 27 86 16
Жінки 110 15 57 38
Разом 239 42 143 54

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  3. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 30. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  4. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.