Монятичі
Село
.JPG) Координати 50°52′01″ пн. ш. 23°51′46″ сх. д. / 50.867220000027778326° пн. ш. 23.86278000002777944° сх. д.Координати: 50°52′01″ пн. ш. 23°51′46″ сх. д. / 50.867220000027778326° пн. ш. 23.86278000002777944° сх. д.
|
Монятичі[2][3] (пол. Moniatycze) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 451 особа (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села походить від руського імені Монята[4].
Історія[ред. | ред. код]
_dzwonnica.JPG)
.JPG)
1531 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 750 вірян[3].
Під час проведення операції «Вісла» в період 20-25.06.1947 року з Монятич, було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 3 людей, залишилося 398 людей національності польської, а також залишилося 12 людей української національності зі змішаних родин[6].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 206 | 36 | 146 | 24 |
| Жінки | 245 | 57 | 133 | 55 |
| Разом | 451 | 93 | 279 | 79 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монятичі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
- ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 342. (пол.)
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ Eugeniusz Misiło. Akcja «Wisła» 1947. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 2003. — С. 421. — ISBN 9788393542901.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
| ||||||||||||||
