Володимир фон Пахман
| Володимир фон Пахман | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 липня 1848[4][5][…] Одеса, Російська імперія[4][5] |
| Помер |
6 січня 1933[1][2][3] (84 роки) Рим, Італія |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія[6] |
| Діяльність | класичний піаніст |
| Alma mater | Віденський університет музики й виконавського мистецтва і ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Вчителі | Антон Брукнер і Josef Dachsd |
| У шлюбі з | Marguerite Laborid |
| Нагороди | |
Володимир фон Пахман(27 липня 1848 — 6 січня 1933) — піаніст, україно-німецького походження. Відомий своїми виконаннями робіт Шопена, а також ексентричним сценічним стилем.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Одесі. Фамільні префікси von та de додав до свого ім'я власноруч, цей факт підтверджує те, що його брати, які слугували в російській імперській армії не використовували дані префікси.
Його батько був професором в Одеському університеті, був скрипалем-аматором, який особисто знав Бетховена, Вебера, а також інших відомих віденських композиторів[7]. У юності батько був єдиним вчителем Володимира. Досягши 18-річного віку, Володимир поїхав до Відня, де вступив до Віденської консерваторії, у якій навчався грати на піаніно під керівництвом Йозефа Дахса, а також вивчав теорію з Антоном Брюкнером. Отримавши золоту медаль консерваторії, Володимир у 1869 році провів свій перший концерт в Одесі, однак до 1882 року з'являвся на публіці досить рідко, надаючи перевагу подальшому самовдосконаленню. Згодом він відправися у турне Європою та Сполученними Штатами та був визнаний кращим гравцем своєї епохи. Його програму загалом складали роботи Шопена, однак були вкраплення: Баха, Скарлатті, Мендельсона та Хенсельта.
У Данії, композитор був посвячений у лицарі Ордену Данерброг.
Пахманн був одним із перших композиторів, хто почав записувати власні твори. У 1906 році він зробив записи для піаніно, виробництва компанії Welte-Mignon, а у 1907 році для грамофону.
Він також був відомий своїми жестами, закликами до аудиторії під час своїх виступів, а також промовлянням до самого себе. Бернард Шоу якось прокоментував поведінку композитора наступними словами: «Він виконує пантоміму під час акомпанімент музики», а критик Джеймс Хюнекер назвав його гру «Шопензе». Одного разу Ференц Ліст, реферуючи Пахману, оголосив початок його виступу наступним чином: «Зараз ви вперше почуєте справжнього Шопена».
У квітні 1884 року Пахманн одружився з британською піаністкою, австралійського походження Меггі Окей(Єнн Луїза Маргарет Окей, 1865—1952), яка раніше стане відомою під ім'ям Маргеріт де Пахманн. Вони разом давали концерти по всій Європі. У подружжя народилось три сини: Віктор, який помер у дитинстві, Адріано та Леонід(Лайонелл). Шлюб тривав 7 років[8].
Володимир фон Пахманн помер у Римі у 1933 році, у віці 84 років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Roglo — 1997. — 9000000 екз.
- ↑ а б Г. Риман Пахман // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1000.
- ↑ а б М. Pachmann, Vladimir de // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 4. — P. 737–738.
- ↑ https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb13926865s
- ↑ Grove's Dictionary of Music and Musicians, 5th ed., 1954, Vol. VI, p. 479
- ↑ Budgee Budgee. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
Додаткова література[ред. | ред. код]
- Mark Mitchell, Vladimir de Pachmann: A Piano Virtuoso's Life and Art (Indiana University Press, 2002) ISBN 0-253-34169-8.
- Francesco Pallotelli: Vladimiro de Pachmann. Rom: Novissima, 1916
- Edward Blickstein and Gregor Benko, Chopin's Prophet: The life of pianist Vladimir de Pachmann, Scarecrow Press, 2013
Записи[ред. | ред. код]
- Piano Rolls [Архівовано 22 березня 2012 у Wayback Machine.]
- The Welte-Mignon mystery, 4. Dead or alive. Stuttgart: Tacet, 2006.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пахман Володимир Вікентійович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 113
- Extensive collection of links to online material relating to Pachmann [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Allan Evans Three essays on Pachmann (1996, 1997)
- Arthur Symons ed Ates Orga Pachmann and the Piano (1903, 2000)[недоступне посилання з червня 2019]
- Німий запис концерту [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.]