Воротнюк Ігор Борисович
| Ігор Борисович Воротнюк | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 січня 1962 (62 роки) село Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Київський національний університет технологій та дизайну |
| Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України[2] |
| Партія | безпартійний |
І́гор Бори́сович Воротню́к (нар. 1 січня 1962, село Помічна, Новоукраїнський район, Кіровоградська область) — український політик. Колишній народний депутат України.
Освіта[ред. | ред. код]
З 1984 до 1989 року навчався у Київському технологічному інституті легкої промисловості за фахом інженер-технолог швейних виробів.
Кар'єра[ред. | ред. код]
- Вересень 1977 — липень 1980 — учень Припятського міського ПТУ (електромонтажник).
- Липень 1980 — листопад 1981 — електромонтажник по вторинним ланцюгам Чорнобильської монтажної дільниці.
- Листопад 1981 — листопад 1983 — служба в армії.
- Грудень 1983 — серпень 1984 — слухач підготовчого відділення КТІЛП.
- Січень 1995 — листопад 1999 — генеральний директор, січень 1999 — січень 2004 — президент, січень 2004 — листопад 2005 — почесний президент ТОВ «Автохаус Київ, ГмбХ».
Колишній голова Київської обласної організації Української соціал-демократичної партії (з вересня 2003), Київської міської організації (2006–2010).
Сім'я[ред. | ред. код]
Українець. Одружений, має двох дочок.
Парламентська діяльність[ред. | ред. код]
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 33 в списку. На час виборів: голова Київської обласної організації Української соціал-демократичної партії. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 33 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член Української соціал-демократичної партії. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — вересень 2010). Виключений з фракції «за співпрацю із більшістю». Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з грудня 2007).
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[3][4]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
Посилання[ред. | ред. код]
- Політична Україна сьогодні
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 5-го скликання [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 6-го скликання [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |