Воррен Гармон Льюїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воррен Гармон Льюїс
Народився17 червня 1870(1870-06-17)[1]
Саффілд
Помер3 липня 1964(1964-07-03)[1] (94 роки)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Країна США
Діяльністьембріолог, цитолог
Alma materУніверситет Мічигану
Університет Джонса Гопкінса
ЧленствоНаціональна академія наук США
Royal Microscopical Societyd
American Association for Anatomyd
Національна академія дей-Лінчей
У шлюбі зMargaret Reed Lewisd

Воррен Гармон Льюїс (1870—1964) — американський біолог та патолог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 червня 1870 року в Конектикуті. Син Джона Льюїса, адвоката та випускника Єльського університета, та його дружини Аделаїди Гармон. Невдовзі після народження сина родина переїхала до Чикаго, де оселилися в передмісті Оук-Парк. До 1886 року Воррен навчався в громадських школах Оук-Парку, а в 1886—1889 роках — у Чиказькій технічній школі (англ. Chicago Manual Training School).

Інтересу до біології завдячував книзі Ейси Грея, яку мала його мати. Навчався в Мічиганському університеті, де 1894 року здобув ступінь бакалавра. Надалі працював там же асистентом з зоології, зокрема в останній рік завідувачем кафедри був Джейкоб Рейнгард[en].

З 1896 року навчався в медичній школі Університету Джонса Гопкінса. Працював там у лабораторії Фракліна Молла, поруч з Россом Гаррісоном, Чарлзом Бардіном[en], Флоренс Сабін, Джоном Маккаллумом. Перші праці присвячені ембріології людини.

У 1901 році працював у лабораторії Жака Леба. У 1902—1903 роках стажувався у Моріца Нуссбаума в Боннському університеті.

У 1910 році одружився з Маргарет Рід, яка перед тим співпрацювала з Родою Ердман, Томасом Морганом, викладала фізіологію.

1936 року був обраний членом Національної академії наук США.

Науковий внесок

[ред. | ред. код]

Льюїс був одним з піонерів культивування тканин, вивчав ембріологічне походження органів людини.

Перші праці Льюїса були присвячені анатомії м'язів, зокрема великого грудного м'язу[en] та м'язів руки. Надалі під впливом Жака Леба він звернувся до ембріології та клітинної біології.

Важливим дослідом Льюїса стала пересадка фрагментів ектодерми з тулуба в зачаток кришталика ока замість наявних там клітин. У результаті сформувався нормальний кришталик. Так він довів, що ектодерма в оці й на тулубі є однією й тією ж, а важливим є клітинне оточення.

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • David H. Evans (2022), Pioneers in Cell Physiology: The Story of Warren and Margaret Lewis, Perspectives in Physiology, Springer Cham, doi:10.1007/978-3-031-11894-4(англ.)
  • McGehee Harvey A. (1975). Johns Hopkins--the birthplace of tissue culture: the story of Ross G. Harrison, Warren H. Lewis and George O. Gey. The Johns Hopkins medical journal, 136(3), 142–149.