Сафонов Всеволод Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Всеволод Сафонов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сафонов Всеволод Дмитрович
Народився9 квітня 1926(1926-04-09)[1][2]
Москва, СРСР[2]
Помер6 липня 1992(1992-07-06)[1][2] (66 років)
Москва, Росія[2]
·злоякісна пухлина
ПохованняХованський цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьактор, кіноактор
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна (1949)
Знання мовросійська
ЗакладКамерний театр Таїроваd, Московський академічний театр сатири і Державний театр кіноактора
ЧленствоСК СРСР
Роки активностіз 1949
У шлюбі зЕльза Леждей
ДітиСафонова Олена Всеволодівна
Нагороди
народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР
IMDbID 0755891

Всеволод Дмитрович Сафонов (рос. Все́волод Дми́триевич Сафо́нов; 9 квітня 1926, Москва, Російська РФСР — 6 липня 1992[3]) — радянський російський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР (1974).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Театральне училище ім. Б. В. Щукіна (1949). Працював у Камерному таетрі (з 1949 р.), у Театрі Сатири (з 1950 р.), у Театрі групи радянських військ у НДР (з 1952 р.), у студії кіноактора при «Ленфільмі» (з 1955 р.), у Театрі-студії кіноактора (Москва) (з 1958 р.).

У кінематографі дебютував в епізоді у 1950 році. Зіграв близько сотні ролей у кіно і телефільмах («Солдати» (1956, лейтенант Юрій Керженцев), «Шторм», «Мета його життя» (1957, Олексій Костров), «Справа „строкатих“» (1958), «Легке життя» (1964, Юрій Лебедєв), «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1965, Шельга), «Крах», «Щит і меч» (1968, курсант Гвоздь), «Білоруський вокзал» (1970, Кирюшин Олексій Костянтинович), «Випадкова адреса» (1972, Павло Миколайович Тимаков, підполковник), «Розповіді про Кешку та його друзів» (1974), «<Фронт без флангів» (1975), «Відкрита книга» (1977), «Стратегія ризику» (1978), «Атланти і каріатиди» (1980), «Ніжність до ревучого звіра» (1982, Разуміхин — роль озвучив актор Фелікс Яворський), «Вогняні дороги» (1982, 1984), «Берег його життя» (1984, Джон Робертсон), «Подвиг Одеси» (1985), «До розслідування приступити» (1986—1987), «Дежа вю», «Блакитна троянда» (1988) та ін.).

Помер від раку. Похований на Хованському кладовищі.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Був двічі одружений. Перша дружина: Валерія Іванівна Рубльова — режисер «Мосфільму».

Дочка: Сафонова Олена Всеволодівна — російська і французька актриса.

Друга дружина: Леждей Ельза Іванівна — радянська і російська актриса театру і кіно.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Filmportal.de — 2005.
  2. а б в г д Catalog of the German National Library
  3. Могила актора

Посилання

[ред. | ред. код]